Напрямки структурної перебудови розвитку лісоресурсного комплексу України - Автореферат

Розподіл земель лісогосподарського призначення і лісових насаджень за формами власності і господарювання, функції управління лісами і лісогосподарським виробництвом не узгоджуються з екологічно-збалансованими принципами господарювання і ринковими умовами. Не може залишатися поза увагою й розробка стратегічних пріоритетів подальшого зростання лісоресурсної сфери, приведення організаційно-економічного механізму всіх складових лісового комплексу до вимог ринкової системи господарювання, підвищення ефективності лісоресурсного відтворення, збільшення частки галузі в природно-ресурсному і економічному потенціалі країни. Перебудова лісоресурсного комплексу вимагає подальшого розвитку його галузевих структур, поглиблення методологічних засад рентних лісоресурсних відносин, формування ринково-орієнтованого організаційно-фінансового механізму, відродження багатоукладної системи організації лісогосподарського виробництва, забезпечення комплексного збалансованого використання і відтворення лісових ресурсів, підвищення частки лісових ресурсів в природоресурсному потенціалі та національному багатстві країни. "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)", (номер держреєстрації 0100U000657), в межах якої автором здійснена оцінка лісоресурсного потенціалу Львівської і Хмельницької областей, визначено напрямки його використання і відтворення; ІІІ-3-05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку", номер держреєстрації 0106U005193(39), в межах якої автором розроблено пропозиції щодо інноваційно-технологічних пріоритетів розвитку лісоресурсного комплексу; ІІІ-7-06(90). Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі в основному використовувалися такі методи: системного підходу - для розкриття значення лісових ре6сурсів у стабілізації еколого-економічних систем, еколого-економічної оцінки втрат лісоресурсної сфери від антропогенного навантаження та удосконалення рентних лісоресурсних відносин; абстрактно-логічний - для поглиблення методологічних засад регулювання рентних лісоресурсних відносин та визначення місця ренти у системі кадастрової оцінки лісових ресурсів; діалектичний і причинно-наслідкових звязків - для формування ринково-орієнтованого фінансового механізму в сфері використання і відтворення лісових ресурсів; факторний аналіз і економіко-статистичний метод - для оцінки напрямків використання і відтворення лісових ресурсів та інформаційного забезпечення кадастрової оцінки лісоресурсного потенціалу; наукової абстракції - для удосконалення організаційно-економічного механізму лісоресурсного комплексу, структурної перебудови лісоресурсної сфери, розробки напрямків переходу лісового сектора економіки на засади збалансованого розвитку.У першому розділі "Науково-методологічні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів" розглянуто місце лісових ресурсів в соціально-економічному розвитку, розкрито поняття "лісоресурсна сфера", що представляє собою збалансовану систему, основними складовими якої є лісовирощування, лісокористування (лісозаготівля), переробка деревини, виробництво лісопродукції для задоволення потреб економіки в лісопродукції. Лісоресурсна сфера у розумінні дисертанта - це поєднання різного рівня виробничих структур, в результаті якого здійснюється ефективне суміщення ресурсних компонентів лісогосподарського виробництва, лісоексплуатації, деревообробки, використання екологічних і соціальних функцій лісу, мисливства і побічного лісокористування. В дисертаційній роботі зазначається, що без лісу і лісових ресурсів подальший розвиток економіки і соціальної сфери унеможливлюється. На жаль, зведені дані про рентоносні обєкти лісового фонду і лісові ресурси, їх частка в структурі сукупного продукту регіону, кількісні і якісні параметри лісів, правова привязка їх за субєктами володіння, користування і розпорядження в сучасному лісовому кадастрі не відображаються. Викладено методологічні підходи до інформаційного забезпечення економічної оцінки лісових ресурсів, які на відміну від наявних, дають можливість враховувати в їх структурі додаткові рентоформуючі компоненти лісу (дикоросла продукція, лікарсько-технічна сировина, ресурси мисливської фауни тощо) та соціально-економічні функції лісових насаджень, які суттєво впливають на якісні та кількісні характеристики лісоресурсної сфери.Економічні, соціальні і екологічні особливості лісу визначили його важливу цінність в народногосподарському комплексі. Ліс як і земля в сільському господарстві, виступає як головний засіб виробництва, просторовий базис розміщення лісозаготівельної промисловості, розвитку мисливства, заготівлі продукції недеревинного походження, сфери обслуговування (рекреація і т. ін.), ефективний чинник стабілізації економіки, збереження і поліпшення навколишнього природного середовища. Характер продукції лісу обумовлюється перш за все природно-клі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ