Напрями вдосконалення податкового контролю в умовах підвищення ефективності адміністрування податків в Україні - Статья

Податковий контроль - вагома складова контрольної функції управління державними фінансами, яка займає самостійне місце у системі державного фінансового контролю та включає комплекс заходів для перевірки та моніторингу фінансово-господарської діяльності платників податків з метою забезпечення належного виконання ними податкового законодавства, ефективності адміністрування податків, підвищення податкової дисципліни. Однак, аналіз наявних праць крізь призму сучасних податкових трансформацій в Україні дозволяє стверджувати про відсутність комплексних методів оцінки та системного моніторингу контрольно-перевірочної роботи податкових органів, конкретних механізмів гармонізації взаємовідносин між платниками податків і податковими органами у процесі здійснення податкового контролю. trial метою статті є обґрунтування методологічних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення податкового контролю в умовах підвищення ефективності адміністрування податків в Україні. Серед іншого, перешкодою оперативному передбаченню та упередженню порушень податкового законодавства є недосконалість ризикоорієнтованої системи відбору платників податків до перевірок в силу неузгодженості практичного застосування податковими органами «Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок субєктів господарювання» [91 та «Методики розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» [5], в частині вимог щодо віднесення субєктів господарювання до одного з трьох ступенів ризику здійснення господарської діяльності (високого, середнього чи незначного) та періодичності проведення планових заходів державного контролю. Це свідчить про те, що ефективність ризикорієнтованої системи відбору платників податків до перевірок становить 22,9%) з метою забезпечення єдиного порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок субєктів господарювання, уникнення зростання тягаря податкового контролю внаслідок безпідставного призначення перевірок і, в результаті, судових спорів між органами контролю та платниками податків, зниження неформальної (корупційної) складової взаємовідносин субєктів бізнесу та податкових органів, зниження трансакційних витрат в економіці загалом. 77,1% субєктів господарювання Львівської області не були віднесені до жодної групи ризику [4], насамперед, у звязку із неможливістю податковими інспекторами промоніторити всі підприємства через велику кількість критеріїв ризиковості, брак знань, вмінь, навичок тощо, вважаємо необхідним посилити автоматизацію аналітичного та інформаційного супроводження процесів виявлення ризиків господарської діяльності платників податків з метою виключення людського фактора, а отже, і будь-яких зловживань в процесі планування контрольно-перевірочної роботи податковими органами.