Напрями удосконалення державного регулювання соціальної орієнтації економіки - Автореферат

Ринкові перетворення в Україні не дали очікуваних результатів ні в економічній, ні в соціальній сфері через відмову від важелів державного регулювання процесів реформування економіки. Напрями досягнення безпечного стану в соціальній та економічній безпеці між собою не корелюють, не скоординовані, не відрегульовані, що викликає протиріччя між економічними та соціальними цілями. Пріоритетні напрями державної політики національної безпеки передбачають затвердження засад формування соціально орієнтованої ринкової економіки, а Конституція України визначає, що держава має забезпечувати «соціальну спрямованість економіки». Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт ІЕП НАН України за темами: “Регіональні аспекти національної безпеки (в економічній та соціальній сферах)” (номер держреєстрації 0101U001123, 2001-2003 рр.), при виконанні якої автором надано пропозиції з визначення загроз національній безпеці в економічній сфері та напрямів щодо їх подолання до проекту Стратегії забезпечення економічної безпеки; „Механізм збереження та розвитку людського потенціалу (організаційно-управлінський, соціально-економічний та правовий аспекти)” (номер держреєстрації 0104U003431, 2004-2006 рр.), за якою автором підготовлено пропозиції до проекту Концепції соціальної держави України з удосконалення державної політики щодо формування соціальної орієнтації економіки при визначенні критеріїв, стратегічних пріоритетів, механізму розбудови соціальної держави; „Забезпечення соціального розвитку регіонів України: управлінський аспект” (номер держреєстрації 0106U012628, 2007-2009 рр.), у межах якої автор брав участь у розробці Стратегії економічного і соціального розвитку Донецької області на період до 2015 р. та Стратегії розвитку міста Донецька до 2020 року, де обґрунтовано необхідність включення положень з соціальної політики та розвитку людських ресурсів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні концептуальних, правових та науково-методичних підходів до подальшого вдосконалення державного регулювання соціальної орієнтації економіки: уперше: запропоновано напрями державного регулювання соціальної орієнтації економіки, які передбачають удосконалення державної політики шляхом взаємодії та взаємоузгодженості її підсистем з національної безпеки, економічної та соціальної політики через реалізацію правового, фінансового, організаційно-управлінського, науково-методичного та інформаційного забезпечення;У розділі 1 „Теоретичні основи соціальної орієнтації економіки” узагальнено та обґрунтовано категоріальний апарат, зміст, сутність, напрями, пріоритети, засади формування і державного регулювання соціальної орієнтації економіки. Пошук моделі господарювання, яка б відповідала одночасно потребам ефективного економічного та соціального розвитку, забезпечення збалансованого їх взаємозвязку та взаємодії визначив необхідність створення соціально орієнтованої економіки, метою якої є забезпечення економічного розвитку та економічного зростання за умов досягнення стратегічних соціальних цілей. У розділі 2 „Стан та проблеми державного регулювання соціальної орієнтації економіки” проаналізовано тенденції соціально-економічного розвитку держави, систематизовано проблеми управління соціальними та економічними процесами. Державне регулювання соціальної орієнтації економіки передбачає застосування критеріїв і показників, стандартів та гарантій, які визначають безпечний стан функціонування економіки та суспільства і сприяють формуванню умов для економічного та соціального розвитку. Підтверджують несприятливий стан результати експертних опитувань, які визначили через оцінку стану економічної та соціальної безпеки складові соціальної орієнтації економіки.У дисертаційній роботі на основі здійснених наукових досліджень вирішено актуальну проблему з розробки концептуальних, правових та науково-методичних основ формування та реалізації державного регулювання соціальної орієнтації економіки України. Соціальна орієнтація економіки є стратегічним напрямом державної політики, який визначається Конституцією України, законодавством про національну безпеку, внутрішню та зовнішню політику. Узагальнення теоретичних розробок стосовно соціальної орієнтації економіки свідчать про відсутність чіткої методологічної бази щодо її формування, функціонування та розвитку. Різноманітність наукових підходів до змісту та сутності соціальної орієнтації економіки та правова нерегламентованість дій стосовно її досягнення обумовили проведення теоретичних узагальнень щодо категоріального апарату, який використовується при розкритті процесів регулювання соціального та економічного розвитку з пріоритетністю досягнення соціальних цілей. Соціально орієнтована економіка - система господарювання, що створює умови та надає можливості для досягнення соціальних інтересів особистості, суспільства, держави при додержанні вимог безпеки, забезпеченні ефективного та збалансованого економічного та соціального розвитку.

2. Основний зміст дисертації