Стратегічне партнерство як вища сходинка співробітництва порівняно зі звичайними відносинами. Загальна характеристика напрямків трансформації моделі українсько-російських торговельних відносин у контексті стратегічного партнерства, розгляд проблем.
При низкой оригинальности работы "Напрями трансформації моделі українсько-російських торговельних відносин у контексті стратегічного партнерства", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сьогодні Україна визнає стратегічними відносини з 19 країнами (тобто з кожною десятою країною світу). висока ефективність стратегічного партнерства - віддачу від такого співробітництва мають відчувати обидві сторони, причому не тільки державно-політичні еліти, а й субєкти економічної діяльності, рядові громадяни обох країн. Тарасюк зазначає, що основними принципами стратегічного партнерства є наявність у партнерів подібних інтересів, збіг поглядів і підходів до ключових питань зовнішньої політики, готовність узгоджувати з інтересами стратегічного партнера або приймати рішення щодо його підтримки на міжнародній арені [3]. Автор також зазначає, що стратегічне партнерство має базуватися на повазі до національних інтересів кожної сторони, до політики кожного з партнерів, вибраного ним шляху розвитку, національного статусу, а також на рівноправності та підтриманні балансу відносин між партнерами. Серед складників, що визначають суть стратегічного партнерства, - високий ступінь співробітництва і довіри; прозорість відносин, що означає широку взаємодію у міжнародних справах та не спрямованість проти третіх країн; широта партнерства не тільки в економічній сфері, а й у політичній (наприклад зміцнення регіональної безпеки тощо); тісна координація зовнішньополітичних кроків у всіх ключових напрямах світових і двосторонніх проблем розвитку; характер відносин з країною-партнером як самодостатня величина, що не піддається конюнктурним впливам; обовязкова довготривалість відносин, оскільки вона містить комплекс політичних і військових гарантій.[32] При цьому наявність довгострокової програми стратегічного економічного співробітництва (партнерства) з основних напрямів має стати додатком до базового міждержавного договору.Ми вже розглядали питання інтересів країн України та Росії, але варто зауважити що в їх інтересах присутні й розбіжності. Подолання розбіжностей в інтересах сторін має здійснюватися у таких напрямках: - домаганні зближення нормативно-правової бази двостороннього економічного співробітництва, перш за все у сфері оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, уніфікації податкової і тарифної політики; забезпеченні присутності України в розвитку паливно-енергетичного комплексу Росії шляхом реалізації спільних інвестиційних проектів, участі в акціонуванні чи придбанні пакетів акцій російських обєктів ПЕК, а також у створенні спільних транснаціональних корпорацій, фінансово-промислових груп та підприємств у провідних галузях промисловості; [25] Таким чином, виходячи із національних інтересів та цілей України, а також з огляду на її економічну безпеку, пріоритетними напрямками стратегічного партнерства із Російською Федерацією в галузі економічних відносин є: · взаємний розвиток ринків збуту в обох країнах; Для покращення двохсторонньої співпраці між Україною та РФ, було підписано наступні угоди: - Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією від 14.01.92 р.;З опрацьованого матеріалу можна зробити висновок, що співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, а також модель економічних відносин має будуватися на засадах рівноправного партнерства і взаємовигідної інтеграції ринково-орієнтованих економічних систем обох суверенних держав.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы