Аналіз значення рухового аналізатора у формуванні та вдосконаленні мовлення дитини в нормі та при мовленнєвій патології. Визначення засобів рухової корекції, які дають можливість вирішення корекційно-логопедичних завдань на уроці фізичної культури.
Актуальність теми дослідження повязана зі значним поширенням різних порушень мовлення серед дітей, які відвідують загальноосвітні школи. Так, за різними даними, понад 30 % школярів молодшого шкільного віку мають різноманітні порушення мовленнєвого розвитку, з яких у 15 % до кінця навчання у початкових класах ці порушення залишаються без змін. У той самий час навчальна діяльність здебільшого залишається неадаптованою до особливостей розвитку школярів із порушеннями мовлення. Доцільність дослідження повязана з тим, що на сучасному етапі розвитку освіти України постала нагальна потреба в модернізації початкової освіти, оновленні змісту, вдосконалення форм, методів і технологій навчання, що сприятиме становленню особистості молодших школярів, у тому числі й тих, хто має порушення мовлення. І це не випадково, тому що особливості рухового аналізатора полягають у тому, що він має чисельні звязки з усіма структурами центральної нервової системи, бере участь у їх діяльності та впливає на розвиток психічних функцій, у тому числі й мовлення.Аналіз спеціальної літератури дав змогу визначити шляхи корекції моторно-мовленнєвого розвитку в умовах загальноосвітніх шкіл, які, на нашу думку, повинні ураховувати можливості навчального закладу, вже наявних засобів, які він має у своєму розпорядженні, а саме: уроки фізичної культури. Зниження цієї недостатності може бути досягнуто тією чи іншою мірою за допомогою оптимізації рівня 1-го функціонального блоку мозку (рівень стабілізації, активації і енергопостачання психомоторики й мовлення) [3]. Для здійснення корекційного впливу, на нашу думку, мають використовуватися: самомасаж кистей рук, пальців; диференційовані дихальні вправи, а також вправи на корекцію хребта, що сприяє активації великих півкуль мозку. Симерницької, вважаємо, що в процесі уроку фізичної культури повинна використовуватися система вправ, орієнтованих на формування довільної саморегуляції, тобто інтенція спрямована від 3-го функціонального блоку мозку (блок програмування, регуляції і контролю діяльності) до 1-го, потім до 2-го (прийому, переробки і зберігання інформації) і знову до 3-го. Наприклад, дитина без залучення додаткових засобів буде несвідомо контролювати тонус свого тіла і ритм дихання, утримувати власні афективні реакції.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
