Основні напрямки реформування післядипломної освіти в Україні. Розширення обсягів наукових досліджень та комплексних інноваційних розробок. Розвиток самостійного мислення фахівців у сфері державного управління, визначення їх соціальної відповідності.
При низкой оригинальности работы "Напрями реалізації державного управління інноваційним розвитком післядипломної освіти в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу країни, виходу вітчизняної освіти, науки і культури на світовий ринок є вища освіта, яка в сучасному світі перестає бути суто способом підготовки фахівців, а все більше стає обовязковим етапом розвитку людини. Трансформаційні процеси в країні зумовлюють необхідність реформування вищої освіти, а також системи післядипломної освіти, що повною мірою сприяло б формуванню самостійного мислення особистості, посиленню індивідуального підходу до розвитку творчих здібностей, докорінному поліпшенню професійної підготовки фахівців, здатних працювати в нових умовах.З позиції практики управління структура являє собою певну унормовану систему, необхідну для приведення у відповідність до неї інших систем й розробляється під конкретні цілі та завдання діяльності. Тому впорядкованість системи післядипломної освіти передбачає певну закономірну низку елементів у просторі та часі, закономірне співвідношення обсягу, інтенсивності, погодженості усіх функцій. Таким чином, сучасна післядипломна освіта передбачає систему навчання та розвитку фахівців з вищою освітою, що спрямована на приведення їхнього професійного рівня у відповідність до світових стандартів, вимог часу, індивідуально-особистісних та виробничих потреб; удосконалення наукового та загальнокультурного потенціалу особистості, яке реалізується через діяльність спеціалізованих державних або приватних навчальних закладів та засобами самоосвіти і керується державними стандартами відповідно до фаху певних рівнів кваліфікації згідно з вимогами суспільно-економічного та науково-технічного прогресу [3]. Також постійно звертається увага на відсутність надійних критеріїв інноваційності в освіті, де б чітко простежувалась залежність між усіма елементами системи, витратами, отриманими результатами [1]. На даний час інноваційні процеси в освіті характеризуються: відсутністю системних уявлень про відповідні психологічні механізми; неспроможністю з психологічних позицій оцінити те, що створюється та впроваджується; дезорієнтованістю у самому психологічному знанні, яка значною мірою обумовлена експансією на ринок інформаційних освітніх ресурсів психологічних видань низького наукового рівню, що впливає на інноваційну практику в освіті [6].Таким чином, державне управління інноваційним розвитком післядипломної освіти на всіх його рівнях вимагає вирішення специфічних управлінських проблем, що зумовлені глибокими змінами освітніх потреб суспільства, зокрема, повязані з структурною перебудовою економіки і виробництва, відкриттям нових перспектив у сфері зайнятості населення, появленням нових видів діяльності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
