Напрями модернізації та забезпечення динамічного розвитку лісоресурсного комплексу України: теорія, методологія, практика - Автореферат

У рамках цієї проблематики виникає необхідність обґрунтування цільових установок і завдань щодо модернізації всіх галузевих структур лісового комплексу та виходу його із кризової ситуації, в ієрархії яких суттєву роль відіграють лісоекономічні перетворення, повязані з екологією, інноваціями, техніко-технологічними процесами, рентними лісоресурсними відносинами, оподаткуванням, платежами, функціями управління лісами та лісогосподарським виробництвом. Наріжним каменем такого механізму є система державних інтересів, цінностей і пріоритетних напрямів післякризового лісоресурсного розвитку, основними з яких слід вважати збільшення лісистості території, нарощування лісоресурсного потенціалу, поліпшення розміщення лісів, зниження рівня ерозійних процесів, збереження та відновлення ландшафтного біорізноманіття, підвищення частки лісів у національному багатстві. В цих умовах потрібні нетрадиційні підходи розвитку, з цього питання необхідно використати наявні наукові здобутки, поглибити їх щодо розвязання ключових проблем галузі, удосконалити відносини між лісами та економічною діяльністю, зокрема переглянути окремі постулати теорії лісівництва, економіки лісового господарства, принципові підходи до організації лісокористування. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень безпосередньо повязані з тематикою науково-дослідних робіт РВПС України НАН України, зокрема темами: 3.1.5.85 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)" (номер держреєстрації 0100U000657), де автором викладена прогнозна оцінка лісових ресурсів і напрями їх використання та відтворення Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Херсонської, Чернівецької, Чернігівської, Сумської і Хмельницької областей; ІІІ-3-05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку" (номер держреєстрації 0106U005193(39), у межах якої розроблено пропозиції щодо інституціонального забезпечення лісоресурсного комплексу та визначено інноваційно-технологічні пріоритети розвитку галузевих структур лісогосподарського виробництва та експлуатації ресурсів лісу; ІІІ-7-06(90) "Економічний простір і динаміка продуктивних сил України" (номер держреєстрації 0106U005264(90), до якої підготовлено розділ "Формування лісоресурсного потенціалу регіонів України та забезпечення прогресивної динаміки його розвитку", де викладено пропозиції щодо оцінки використання лісоресурсного потенціалу в контексті просторового розвитку); ІІІ.11-08(95) "Розробка прогнозу змін клімату та оцінка його впливу на економіку і системи життєдіяльності населення" (номер держреєстрації 0108U004426), у межах якої викладено пропозиції щодо впливу лісів на помякшення клімату та попередження його зміни. Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснювалося з позицій екологічно збалансованого підходу з використанням сучасних методів дослідження, зокрема: системного аналізу - для теоретичного узагальнення наукових досліджень з питань модернізації природно-ресурсної сфери та економіки лісокористування; факторного аналізу - для розкриття сутності лісу в стабілізації еколого-економічних систем; абстрактно-логічного - для поглиблення методологічних положень удосконалення рентних відносин у форматі модернізації лісоресурсної сфери, визначення переваг інтегральної лісоресурсної ренти порівняно з рентним доходом, одержаним від окремих підприємств галузі, комплексно не повязаних у процесах виконання лісогосподарських заходів; причинно-наслідкових звязків - для формування ефективного інституціонального середовища, здатного забезпечувати перехід лісоресурсної сфери на інноваційні методи господарювання та ресурсозберігаючі технології; наукової абстракції - для виявлення сутності понять інтегральна лісоресурсна рента та лісоресурсний простір; економіко-статистичного - для визначення ефективності управлінських рішень щодо переходу галузевих структур лісового комплексу на нові принципи господарювання.Реалізація зазначених пріоритетів може забезпечуватись передусім на основі цілеспрямованого втручання державного регулювання в економічну діяльність підприємств лісового комплексу, тобто в управління лісами в поєднанні з методами ринкової саморегуляції підприємств галузі, які безпосередньо є виробниками лісопродукції. У другому розділі "Аналітична оцінка розвитку лісоресурсної сфери в умовах фінансово-економічної кризи" розкрито зміст поняття лісоресурсний простір, під яким розуміють частину фізичного простору (території), де зосереджені землі, призначені для лісовирощування, сировинні ресурси лісу, ресурси недеревинного походження (гриби, ягоди, горіхи тощо), лісові насадження із властивими їм рекреаційними та екологічними функціями, а також частина економічного простору з притаманними йому обєктами інфраструктурного призначення (лісогосподарські, лісозаготівельні та деревообробні

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ