Аналіз напрямів аквакультури в національному законодавстві. Окреслення їх головних недоліків. Обґрунтування недосконалого оперування понятійним апаратом у межах законодавчого акту. Шляхи вдосконалення регулювання напрямів аквакультури в законодавстві.
Аквакультура є контрольованим процесом вирощування риби - цінного й часто незамінного продукту харчування, що забезпечує потребу людини, насамперед, у білках тваринного походження, широкій гамі вітамінів, різноманітті мікроелементів і біологічно активних речовин. Одним із таких способів розвязання проблем мало стати прийняття Закону України «Про аквакультуру». Питання аквакультури було актуалізовано ще в 1986 р. на Першій всесоюзній нараді з проблем зоокультури в тезах доповіді «Аквакультура: поняття і напрями» Ю. С. 13 «Напрями та види аквакультури» визначено напрями діяльності аквакультури, що мають на меті: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшу реалізацію (товарна аквакультура); У Законі України «Про аквакультуру» закріплено напрями діяльності аквакультури, що здійснюються з певною метою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
