Комплексне дослідження необхідності активізації та перспективних напрямів військово-технічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом, розширення напрямів такої взаємодії. Доцільність участі України у заходах спільної політики безпеки ЄС.
При низкой оригинальности работы "Напрями активізації військово-технічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Це зумовлено тим, що Україна все більше долучається до спільних заходів європейської політики безпеки та оборони, розширюючи участь у європейських структура, що формують систему безпеки у регіоні. До того, взаємодія з ЄС буде сприяти зміцненню потенціалу Збройних Сил України та реформуванню всього оборонного сектору, запровадженню сучасних стандартів безпеки в усіх сферах. У 2014-2015 рр. відбувається «перезавантаження» відносин Україна-ЄС у військовій сфері, однак в цілому проблема зберігається, що вимагає визначення напрямів подальшого розвитку відносин. Співробітництво з ЄС відкриває Україні нові можливості зокрема щодо: імплементації міжнародних стандартів у сфері безпеки і оборони; використання нових практик управління оборонним сектором; отримання нових технологій; кооперації у сфері НДДКР; підготовки персоналу; залученні інвестицій у ВПК; отримання нових маркетингових каналів. Участь України у спільній політиці безпеки ЄС включає такі виміри: 1) операції і місії ЄС (Косово, Лівія, Малі, Конго, Сомалі, Нігер, Афганістан, ЦАР, Середземноморя, Боснія і Герцеговина тощо); 2) долучення до Інструменту стабільності у сфері запобігання конфліктам, урегулювання криз і підтримки миру; Україні доцільно приймати участь у проектах реагування на кризові ситуації (медіа підтримка, тимчасові адміністрації, зміцнення правосуддя, громадянська експертиза тощо); 3) політика санкцій для впливу на цільові країни; 4) миротворчість і посередництво на глобальному рівні; 5) реагування на кризи, у тому числі викликаних антропогенними і природними лихами; це включає політичні, дипломатичні, економічні, фінансові, військові, судові заходи, а також надання допомоги; 6) цивільне антикризове управління, у тому числі цивільні місії (створення поліції, забезпечення верховенства закону, зміцненні цивільної адміністрації та цивільного захисту); 7) заходи щодо роззброєння, нерозповсюдження озброєнь та експортний контроль, зокрема протидія поширенню зброї масового знищення (ядерної, хімічної та біологічної зброї) та її потрапляння до терористичних груп; 8) морська безпека (участь у заходах, що запропоновані Стратегією морської безпеки ЄС); 9) заходи ЄС у сфері протипіхотних мін, тим більше, що це стало актуальною проблемою для України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
