Напружено-деформований стан гнучких анкерів у сталезалізобетонних нерозрізних балках - Автореферат

Останнім часом в будівельній практиці при влаштуванні конструкцій перекриттів як промислових, так і громадських будівель широко застосовуються сталезалізобетонні статично невизначні (нерозрізні) балки. Отже, дослідження напружено-деформованого стану гнучких анкерів у сталезалізобетонних нерозрізних балках має науковий і практичний інтерес. Робота виконувалась як продовження наукової програми дослідних тем кафедри конструкцій із металу, дерева та пластмас Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка „Розробка методів розрахунку, проектування і будівництва трубобетонних конструкцій на основі дослідження їх дійсної роботи” (державний реєстраційний номер 0193U009180), „Прогресивні залізобетонні конструкції з армуванням прокатними профілями” (державний реєстраційний номер 0109U001521). виявити закономірність зміни напружено-деформованого стану у гнучких анкерах по довжині нерозрізних сталезалізобетонних балок та виявити доцільність встановлення гнучких анкерів в розтягнутому бетоні в зоні дії відємного згинального моменту; запропонувати методику практичного розрахунку гнучких анкерів у сталезалізобетонних балках, за якою можливо визначити несучу здатність всієї конструкції і підбирати необхідну кількість анкерів певного типорозміру по довжині нерозрізної балки для забезпечення потрібної несучої здатності;Ефективними виявилися жорсткі упори, несуча здатність яких залежить від міцності бетону та конструкції власне анкера. Метою проведення експериментальних досліджень було визначення: - несучої здатності сталезалізобетонних однопролітної (зразок Б-4) та двопролітних (зразки Б-1, Б-2, Б-3) балок з анкерами системи Nelson; зразки на стандарт-зріз - загальною кількістю 14 зразків виготовлялись зі сталевих двотаврових балок №36 (ГОСТ8239-89), до яких приварювались анкери діаметром 16 мм і висотою 125 мм аналогічні до тих що були використані при будівництві торгівельно-офісного комплексу з паркінгами на Спортивній площі, 1, в Печерському районі м. Додатково зразки третьої групи були поділені на дві серії: серія ЗР1-1: 3 зразки мали по одному анкеру на кожній поличці двотавра причому на одній з поличок, анкер з головкою фірми Nelson, а на іншій анкер з арматури А-ІІІ; серія ЗР1-2: 4 зразки мали по два анкери на кожній поличці двотавра, причому, на одній з поличок два анкери з головкою фірми Nelson, а на іншій - два анкери з арматури А-ІІІ. Проаналізувавши значення несучої здатності дослідних нерозрізних сталезалізобетонних балок по середині прольоту та на середній опорі можна стверджувати, що за рахунок забезпечення сумісної роботи сталевої балки і залізобетонної плити несуча здатність конструкції збільшилась у даному випадку (при класі бетону В15) на 47 % (для зразка Б1-1), 52 % (для зразка Б1-2) і 39 % (для зразка Б1-3) у пружній стадії роботи конструкцій та на 43 % (для зразка Б1-1), 45 % (для зразка Б1-2) і 39 % (для зразка Б1-3) у пластичній стадії.У дисертації вирішена актуальна наукова задача оцінювання напружено-деформованого стану гнучких анкерів в сталезалізобетонних нерозрізних балках. Експериментально досліджено особливості напружено-деформованого стану та доведено ефективність роботи сталезалізобетонних балок із використанням гнучких анкерів при дії статичних навантажень. Виявлено, що гнучкі анкери рівномірно перерозподіляють внутрішні зусилля по довжині балки, чим дозволяють запобігти крихкому руйнуванню залізобетонної полички, яке характерне при застосуванні жорстких упорів. Розроблена методика визначення внутрішніх зусиль в перерізах нерозрізних сталезалізобетонних балок ураховує перерозподіл згинального моменту по довжині балки, який відбувається внаслідок зменшення жорсткості конструкції в зоні дії відємного згинального моменту на проміжній опорі через виключення з роботи розтягнутого бетону.

Основний зміст роботи