Напружений стан оболонки довільної кривини з поверхневими тріщинами - Автореферат

Таким чином, концентрація напружень тріщини в конструкційному елементі, який можна представити пластиною або оболонкою, є однією з найважливіших задач механіки руйнування. Обєктом дослідження є проблема визначення напружено-деформованого стану ізотропних оболонок довільної кривини з поверхневими тріщинами. · побудована система граничних інтегральних рівнянь задач про напружено-деформований стан ізотропних оболонок довільної кривини з поверхневими тріщинами; У роботі [6] В.П.Шевченко належить загальна методика дослідження оболонок з тріщинами, участь в обговоренні отриманих результатів; у роботах [1-6] співавтору К.М.Довбні належить участь у постановці розглянутих задач, виборі методу дослідження й обговоренні отриманих результатів; у роботі [3,6] співавтору В.В.Яртемік належить розвязання задачі про напружений стан ізотропної оболонки з трьома колінеарними тріщинами (дві наскрізні і одна поверхнева між ними). Особисто М.О.Чернишенко належать такі наукові результати: розробка методики чисельного розвязання задач про дослідження напруженого стану ізотропних оболонок довільної кривини з поверхневими тріщинами; побудова системи граничних інтегральних рівнянь задач про напружено-деформований стан ізотропних оболонок довільної кривини з однією, двома паралельними, двома колінеарними та трьома паралельними поверхневими тріщинами; створення програмного комплексу для проведення розрахунків збуреного стану оболонок з поверхневими тріщинами в широкому діапазоні параметрів; проведення дослідження впливу геометричних характеристик оболонок на їх напружений стан, а також дослідження взаємодії тріщин між собою; побудова інтерполяційних поліномів для розрахунку коефіцієнтів інтенсивності в усіх розглянутих випадках.У першому розділі зроблено огляд літератури за темами, що стосуються теми дисертаційної роботи, а саме робіт, що стосуються наскрізних та поверхневих тріщин, а також методу граничних інтегральних рівнянь. На основі цієї моделі одержано більш точні результати для пластин та оболонок з поверхневими тріщинами, ніж з використанням будь-яких попередніх методів. У другому розділі ставиться задача про напружений стан ізотропної оболонки довільної кривини з поверхневими тріщинами, розташованими вздовж осі ; наводяться основні гіпотези та співвідношення теорії пружних оболонок, модель лінійних пружин (line-spring model). Надалі в дисертаційній роботі вихідна тривимірна задача про поверхневу тріщину апроксимується за допомогою двовимірної задачі шляхом заміни напружень, що виникають в залишковому перетині матеріалу, мембранним зусиллям і згинаючим моментом , які діють в нейтральній поверхні пластини або оболонки. Виходячи з лінійності задачі, напружений стан у оболонці було представлено у вигляді суми напруженого стану в оболонці без тріщини при заданому зовнішньому навантажені, яке вважається відомим, та шуканого додаткового (збуреного) напруженого стану, викликаного наявністю поверхневих тріщин.· запропоновано методику розвязання задач про напружений стан ізотропних оболонок з поверхневими тріщинами; · побудовано СІР для задач про напружений стан ізотропних оболонок довільної гауссової кривини з поверхневими тріщинами; · при збільшенні відстані між тріщинами коефіцієнт інтенсивності зменшується до значення КІ, що відповідає оболонці з однією тріщиною (цей ефект спостерігається як для паралельних, так і для колінеарних тріщин); ? для оболонки з повздовжньою тріщиною значення коефіцієнта інтенсивності вище, ніж в аналогічній оболонці з поперечною поверхневою тріщиною. для оболонки з двома паралельними тріщинами: ? для повздовжніх тріщин найбільше значення КІ досягається у сферичній оболонці; ? в оболонці з повздовжніми тріщинами КІ вищій, ніж в оболонці з поперечними тріщинами.

2. Основний зміст роботи