Напівтвердокрилі Національного природного парку "Вижницький" - Курсовая работа

Курсова робота Напівтвердокрилі Національного природного парку «Вижницький» Вступ Заповідна справа, як усвідомлена природоохоронна діяльність, спрямована на збереження окремих видів або їх комплексів, розвивається вже понад сто років. До сфери режиму заповідання різного рівня суворості потрапляють усе нові об’єкти та території, проте доволі часто їх критеріальна оцінка базується на наявності-відсутності “червонокнижних” видів, тоді як аналізу стану популяцій тварин, здатних жити також в умовах антропогенного та техногенного навантаження, не приділяється достатньої уваги. Проте, незважаючи на неабияке значення клопів як у природних угрупованнях, так і в агроценозах, геміптерофауна України, особливо її регіональні елементи, вивчена ще недосттньо. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: 1. вивчити видовий склад клопів згаданої вище території; 2. дослідити біотопічну приуроченість напівтвердокрилих у межах НПП «Вижницький» та прилеглих територій; 3. здійснити еколого-фауністичний аналіз геміптерофауни основних біогеоценозів досліджуваної території. 1. Монографічні описи окремих родин даного ряду комах (щитників, хижаків, крайовиків, беритид, червоноклопів, пієзматид, підкірників, тенгід), особливості будови та біології їх представників здійснені відомим дослідником фауни України В.Г. Докладно вивчав і монографічно описав екологію клопів В.А.Заславський у роботі “Экология вредных насекомых и энтомофагов” [16]. Нарешті, у роботах, що торкаються дослідження фауністичних комплексів інших регіонів, знаходимо дані щодо екологічних та біологічних особливостей клопів, розповсюджених на території України [17, 19, 24, 27]. 1.2 Загальна характеристика напівтвердокрилих Ряд напівтвердокрилі або клопи (Hemiptera seu Heteroptera) об’єднує біля 40000 видів зовні різноманітних наземних або водних комах з колючо-сисними ротовими органами у вигляді членистого хобітка, який відходить від передньої частини голови і не зростається з передньогрудьми. Хобіток причленовується до голови, підігнутий під низ тіла і пристосований до висмоктування рідких речовин, захованих під щільними покривами рослин або тварин [11, 27]. Будова геміелітр істотна для класифікації та діагностики клопів. фауністичний напівтвердокрилий життєвий цикл Рис. 1.1 Особливості морфології напівтвердокрилих: А - голова клопа-слірняка Lygus збоку та розміщення хобітка; Б - геміелітра щитника: кл - клавус, кор - коріум, пер - перетинка; В - геміелітра: емб - емболіум, кун - кунеус, кл - клавус, кор - коріум, пер - перетинка (за Богдановим-Катьковим, 1947) Для клопів характерний значний розвиток передньогрудей, зазвичай вкритих зверху великою передньоспинкою; в цілому передньогруди ледь рухомо зчленовані з рештою грудей. Ноги звичайно бігального або ходильного типу, але бувають також спеціалізованими - плавальними (задня пара численних водних клопів), хапальними (передня пара в родині Nepidae, на зразок богомолів). Це - більшість сліпняків (Miridae), мереживницевих (Tingitidae), щитників (Pentatomidae), зустрічаються фітофаги й серед інших родин [31]. Середньорічна температура 4,60 С, найтепліший місяць - липень, найхолодніший - січень. - - - - Родина Lygaeidae Arocatus melanocephalus F.