Формування висококонкурентної національної моделі економіки України, впровадження інновацій, нанотехнологій та біотехнологій. Підвищення якості життя населення, розвиток фундаментальної науки, освіти та культури. Виявлення шляхів міжнародної кооперації.
Аннотация к работе
Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічні позиції країни та її перспективи на світовому ринку, основними чинниками якого є ефективність науки, впровадження нових технологій, мегафункціональні ноу - хау, однією з форм яких є нанотехнологічні інновації. На сучасному етапі нанотехнологічні інновації стають визначальним чинником подальшого розвитку не лише національних економічних систем, але й домінантою сучасних світогосподарських відносин, ефективна реалізація яких забезпечуватиме лідуючі позиції країни у глобальному конкурентному просторі. Перехід нашої держави на засади сталого економіко - екологічного і техніко - технологічного розвитку, формування висококонкурентної національної моделі такого розвитку обєктивно зумовлює необхідність активізації досліджень у нанотехнологічній сфері науковцями не лише природничих (фізики, хімії, біології), а й економічних наук. Наукові дослідження українських учених - економістів зосереджуються головним чином на зясуванні закономірностей сучасного науково - технологічного розвитку, масштабів і форм впливу новітніх технологій на національну економіку та її міжнародну конкурентоспроможність, виявленні напрямів міжнародної кооперації в інноваційній, в тому числі нанотехнологічній сфері. Водночас потребують наукового дослідження питання, повязані з недостатністю теоретичних напрацювань та безпосередньо аналітичних досліджень у сфері розкриття впливу розвитку нанотехнологічних інновацій на економіку України, оскільки нанотехнології на світовому рівні - це стратегічний напрям інноваційного розвитку провідних країн.Кондратьєва, поглядів та підходів до інновацій в рамках концепцій сучасного неоінституціоналізму (індустріальне, постіндустріальне і технократичне суспільство) та нобелелогії (тенденції ринків з асиметричною інформацією, рушійних сил циклів ділової активності, оптимальних механізмів конкурентоспроможності) дало змогу конкретизувати суть поняття “нанотехнологічні інновації”, визначити їх економічний зміст та роль в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності національних економік. У роботі показано, що логічним продовженням і розвитком зазначених концепцій в умовах економіко - технологічної глобалізації, появою під її впливом нових загроз є як оптимістичні, так і песимістичні технократичні, футурологічні концепції, теорії міжнародної конкурентоспроможності, невідємною складовою яких виступають інновації. Кінець ХХ століття характеризується динамічним розвитком оптимістичних футурологічних концепцій, в основу яких покладений оптимістичний погляд на науково - технологічний прогрес, зокрема таких як: „народний капіталізм”, „теорія зростання ”, „суспільство всезагального добробуту”, „постіндустріальне суспільство”, „технотронне ”, „інформаційне суспільство” (Р.Арон, Д.Белл, З.Бжезінський, О.Тоффлер), в яких стверджується, що сучасна західна цивілізація, використовуючи досягнення науково-технічної революції, суттєво підвищує ефективність своєї економіки, у звязку з чим майбутнє уявляється як еволюційно - революційний розвиток сучасної науково - технологічної революції. У другому розділі “Детермінанти міжнародної нанотехнологічної конкурентоспроможності України” виявлено, що нанотехнологічні інновації в умовах посилення глобалізації здатні стати стратегічним детермінантом забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки України за рахунок впровадження ефективного механізму регулювання інновацій, у структурі якого чільне місце займають державні заходи щодо стимулювання розвитку інновацій (рис. На основі отриманих результатів моделювання можна здійснити такі узагальнення: відносні темпи зміни питомої ваги обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП є нижчими за відносні темпи зміну обраних факторів; найбільш відчутний вплив на питому вагу обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП здійснюють організації, які виконують наукові дослідження й розробки (при зростанні кількості таких організацій на 1%, питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зросте на 5,5% за умови незмінності усіх інших чинників); найменш істотний вплив на досліджуваний показник має освоєність виробництвом нових видів продукції (якщо освоєність виробництва нових видів продукції (Х5) зросте на 1%, то питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зменшиться близько на 0,01% за умови незмінності усіх інших чинників); негативний вплив на динаміку питомої ваги обсягів виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП має і фактор Х2 (чисельність науковців); якщо усі фактори зростуть на 1%, то питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зросте на 5%.Нанотехнологічні інновації стають визначальним чинником в системі сучасних ринкових відносин і вимагають теоретико - методологічного та економіко - бізнесового обґрунтування. Теоретичною основою сучасних підходів до нанотехнологічних інновацій виступають різноманітні концепції глоб