Формування висококонкурентної національної моделі економіки України, впровадження інновацій, нанотехнологій та біотехнологій. Підвищення якості життя населення, розвиток фундаментальної науки, освіти та культури. Виявлення шляхів міжнародної кооперації.
При низкой оригинальности работы "Нанотехнологічні інновації в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічні позиції країни та її перспективи на світовому ринку, основними чинниками якого є ефективність науки, впровадження нових технологій, мегафункціональні ноу - хау, однією з форм яких є нанотехнологічні інновації. На сучасному етапі нанотехнологічні інновації стають визначальним чинником подальшого розвитку не лише національних економічних систем, але й домінантою сучасних світогосподарських відносин, ефективна реалізація яких забезпечуватиме лідуючі позиції країни у глобальному конкурентному просторі. Перехід нашої держави на засади сталого економіко - екологічного і техніко - технологічного розвитку, формування висококонкурентної національної моделі такого розвитку обєктивно зумовлює необхідність активізації досліджень у нанотехнологічній сфері науковцями не лише природничих (фізики, хімії, біології), а й економічних наук. Наукові дослідження українських учених - економістів зосереджуються головним чином на зясуванні закономірностей сучасного науково - технологічного розвитку, масштабів і форм впливу новітніх технологій на національну економіку та її міжнародну конкурентоспроможність, виявленні напрямів міжнародної кооперації в інноваційній, в тому числі нанотехнологічній сфері. Водночас потребують наукового дослідження питання, повязані з недостатністю теоретичних напрацювань та безпосередньо аналітичних досліджень у сфері розкриття впливу розвитку нанотехнологічних інновацій на економіку України, оскільки нанотехнології на світовому рівні - це стратегічний напрям інноваційного розвитку провідних країн.Кондратьєва, поглядів та підходів до інновацій в рамках концепцій сучасного неоінституціоналізму (індустріальне, постіндустріальне і технократичне суспільство) та нобелелогії (тенденції ринків з асиметричною інформацією, рушійних сил циклів ділової активності, оптимальних механізмів конкурентоспроможності) дало змогу конкретизувати суть поняття “нанотехнологічні інновації”, визначити їх економічний зміст та роль в системі факторів міжнародної конкурентоспроможності національних економік. У роботі показано, що логічним продовженням і розвитком зазначених концепцій в умовах економіко - технологічної глобалізації, появою під її впливом нових загроз є як оптимістичні, так і песимістичні технократичні, футурологічні концепції, теорії міжнародної конкурентоспроможності, невідємною складовою яких виступають інновації. Кінець ХХ століття характеризується динамічним розвитком оптимістичних футурологічних концепцій, в основу яких покладений оптимістичний погляд на науково - технологічний прогрес, зокрема таких як: „народний капіталізм”, „теорія зростання ”, „суспільство всезагального добробуту”, „постіндустріальне суспільство”, „технотронне ”, „інформаційне суспільство” (Р.Арон, Д.Белл, З.Бжезінський, О.Тоффлер), в яких стверджується, що сучасна західна цивілізація, використовуючи досягнення науково-технічної революції, суттєво підвищує ефективність своєї економіки, у звязку з чим майбутнє уявляється як еволюційно - революційний розвиток сучасної науково - технологічної революції. У другому розділі “Детермінанти міжнародної нанотехнологічної конкурентоспроможності України” виявлено, що нанотехнологічні інновації в умовах посилення глобалізації здатні стати стратегічним детермінантом забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки України за рахунок впровадження ефективного механізму регулювання інновацій, у структурі якого чільне місце займають державні заходи щодо стимулювання розвитку інновацій (рис. На основі отриманих результатів моделювання можна здійснити такі узагальнення: відносні темпи зміни питомої ваги обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП є нижчими за відносні темпи зміну обраних факторів; найбільш відчутний вплив на питому вагу обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП здійснюють організації, які виконують наукові дослідження й розробки (при зростанні кількості таких організацій на 1%, питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зросте на 5,5% за умови незмінності усіх інших чинників); найменш істотний вплив на досліджуваний показник має освоєність виробництвом нових видів продукції (якщо освоєність виробництва нових видів продукції (Х5) зросте на 1%, то питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зменшиться близько на 0,01% за умови незмінності усіх інших чинників); негативний вплив на динаміку питомої ваги обсягів виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП має і фактор Х2 (чисельність науковців); якщо усі фактори зростуть на 1%, то питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП зросте на 5%.Нанотехнологічні інновації стають визначальним чинником в системі сучасних ринкових відносин і вимагають теоретико - методологічного та економіко - бізнесового обґрунтування. Теоретичною основою сучасних підходів до нанотехнологічних інновацій виступають різноманітні концепції глоб
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы