З’ясування головних закономірностей просторового розподілу сумарної намагніченості для найбільш характерних ґрунтових покривів України (по латералі та вертикалі). Оцінка використання педомагнетизму при геофізичних, ґрунтознавчих та екологічних роботах.
Логіка розвитку магнітометрії та магнетизму речовини підійшла до етапу, коли стало необхідним враховувати окрім геомагнітних варіацій й усі інші можливі чинники, які впливають на структуру та інтенсивність локального аномального магнітного поля. В історичному контексті досліджень магнетизму ґрунтового покриву (педомагнетизму) відбувається еволюція, що характеризується переходом від вивчення окремих магнітних параметрів (магнітна сприйнятливість ч, природна залишкова намагніченість Jn), магнітної мінералогії ґрунтів, магнітних властивостей окремих типів ґрунту до інтегрального розгляду проблеми, що спричинило появу поняття комплексних магнітних досліджень ґрунтового покриву. Leveque), в яких іде мова про магнітометрію із залученням даних про аномальне магнітне поле, що генерується саме ґрунтовим покривом, проте відсутні дослідження, які включають перехід від вивчення педомагнетизму до його впливу на локальне аномальне магнітне поле. Ґрунтовий покрив акумулює в собі носії антропогенного та техногенного забруднення, що дозволяє за результатами педомагнітних досліджень проводити екологічне вивчення техногенно навантажених територій, в тому числі і мегаполісів. Дисертаційна робота нерозривно повязана з науковими дослідженнями, що виконувалися на кафедрі геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темами: - «Розробка нових геофізичних технологій пошуків та розвідки мінеральної сировини, моніторингу екологічного стану природного середовища і попередження небезпечних геологічних процесів» (державний реєстраційний № 0101U002769);Дослідження магнітних властивостей ґрунтів були розпочаті в середині минулого століття і пройшли декілька фаз, які характеризувалися різною інтенсивністю наукового інтересу до педомагнетизму. Мова йде про слабкий взаємозвязок наукових шкіл, відсутність комплексних педомагнітних робіт, а існування лише окремих вивчень певних магнітних параметрів або явищ у ґрунтах. Крім того, для визначення внеску ґрунтового покриву у формування локального аномального магнітного поля використовувалася ефективна намагніченість - різниця сумарних намагніченостей аномалієутворюючого тіла (в нашому випадку ґрунтового покриву) та вміщуючого геологічного середовища (підстилаючі ґрунтотвірні породи та розповсюджені навколо інші типи ґрунтів). У рамках дисертації розроблено перший варіант методики обчислення ефективної намагніченості ґрунтового покриву та застосування цієї інформації при розвязанні задач про внесок ґрунтового покриву у формування локального аномального магнітного поля. Педомагнітні дослідження проведено на територіях наступних ґрунтово-кліматичних зон України: Полісся (7 дослідних ділянок, 390 зразків), Лісостеп (11 дослідних ділянок, 373 зразки), Степ (3 дослідні ділянки, 70 зразків), Сухий Степ (5 дослідних ділянок, 101 зразок), Гірський Крим (рекогносцирувальні первинні роботи, 31 зразок).У латеральному напрямку сумарна намагніченість ґрунтового покриву змінюється для території України наступним чином. У широких межах змінюються досліджувані параметри в ґрунтах Лісостепу. Для сірих лісових ґрунтів JS=5…25*10-3 А/м в межах Східного Лісостепу та досягає JS=40…50*10-3 А/м в Західному Лісостепу. У широких межах змінюється JS і в каштанових ґрунтах Сухого Степу (JS=10…75*10-3 А/м). просторовий намагніченість геофізичний екологічний Підстилаючі породи є слабкомагнітними (JS=1…5*10-3 А/м, ч<100*10-9 м3/кг), окрім ґрунтотвірних порід Західного Лісостепу та Сухого Степу (JS досягає 20*10-3 А/м).
План
Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
