Економічна ситуація в Намібії. Підтримка місцевого бізнесу і розширення власного контролю над економікою. Чинники, що визначають розміщення промисловості і сільськогосподарських угідь: природні особливості і колоніальна політика організації поселень.
Німецькі, а потім і південноафриканські власті розглядали Намібію як поселенську колонію, в якій використовувався дешевий підневільний труд зігнаних в резервації африканських селян і для обслуговування власного товарного сектора економіки, орієнтованого на експорт сировини. В економіці, де домінуюче положення традиційно займала гірничодобувна галузь, роль обробної промисловості, в основному представленої підприємствами по переробці сільськогосподарської продукції, була незначною. Хороші перспективи гірничодобувної галузі, розвиток промислових зон, в яких виробляється експортна продукція, і відкриття родовища природного газу на шельфі поблизу Уолфіш-Бея дозволяють з оптимізмом дивитися на майбутнє намібійської економіки. За роки незалежного розвитку реалізовано два важливих транспортних проекти - спорудження міжнародних автомагістралей, що звязали країну з іншими державами Півдня Африки: транскапрівійська магістраль через смугу Капріві, що зєднує Намібію з Ботсваною, Замбією і Зімбабве, і транскалахарійська, яка є частиною більш протяжної траси, що звязує Уолфіш-Бей і Мапуту через Ботсвану та Йоханнесбург і значно скорочує шлях до індустріального серця ПАР. Порт в Уолфіш-Беї, хоч використовується і не на повну потужність, щорічно обробляє понад 2 млн. т вантажів; з них 20% складають контейнерні перевезення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
