Обґрунтування теоретичних основ кримінально-процесуальної діяльності по забезпеченню належності та допустимості доказів органами досудового слідства та дізнання, рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України і практики його застосування.
При низкой оригинальности работы "Належність та допустимість доказів у кримінальному процесі України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Київ - 2007. Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ. Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Смітієнко Зінаїда Дмитрівна, Українська академія зовнішньої торгівлі, завідувач кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін.У підрозділі 2.1 “Види належних доказів” - розглядається класифікація належних доказів. До другої групи належних доказів - відносяться такі, за допомогою яких встановлюються обставини, що необхідні при винесенні проміжних рішень у справі (обрання запобіжного заходу, зупинення провадження у кримінальній справі і т.д.).У підрозділі 3.1 “Дотримання процесуальної форми як критерій допустимості доказів” розглядаються та аналізуються думки вчених-процесуалістів щодо визначення процесуальної форми. Процесуальний порядок їх одержання за допомогою використання передбаченого законом джерела і відображення, фіксації в цьому джерелі перетворює їх у докази. Пропонується законодавчо вирішити питання про проведення як мінімум експертизи до порушення кримінальної справи.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
