Нітроґено, сульфуро- та оксиґеновмiснi металохелати: Синтез, хімотологічні та біологічні властивості - Автореферат

Сульфолен-3 одержують із багатотонажної нафтохімічної сировини (бутадієну та SO2), і тому він може бути перспективним як напівпродукт для пошуку нових поліфункціональних присадок до мастил і хімічних засобів захисту рослин. Тому актуальним завданням сучасної нафтохімії може бути синтез на основі похідних сульфолену-3 нітрогено-, сульфуро-та оксигеновмісних металохелатів і систематичні дослідження їх хімотологічних і біологічних властивостей. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт ІБОНХ НАН України (1990-1993 рр., тема 2.1.10.30, № держреєстрації 01.0.90089135) „Синтез та дослідження металокомплексних присадок до нафтопродуктів” (1995-1997 рр., № держреєстрації 0195U025786), спільної науково-дослідної лабораторії НДПУ імені Миколи Гоголя та ІБОНХ НАН України „Синтез гетероциклічних сірко-та азотовмісних металокомплексів та вивчення їх практично-корисних властивостей” (1994-1996 рр., № держреєстрації 0194U038005), „Синтез сульфолановмісних металокомплексних сполук та вивчення їх практично-корисних властивостей” (1997-1998 рр., № держреєстрації 0197U016714); „Металокомплексні сполуки на основі похідних сульфолену-3: синтез та властивості” (1999-2000 рр., № держреєстрації 0100U000055), „Синтез нових сульфуровмісних металокомплексних сполук та дослідження їх хімотологічних та біологічних властивостей” (№ держреєстрації 0107U000473), програми досліджень кафедр хімії, ботаніки та екології НДУ - тема „Синтез нових сульфолановмісних металокомплексів та пошук серед них екологічно безпечних біологічно активних речовин”, 2007-2009 рр. Аналіз параметрів, які характеризують зношування сталевих пар тертя, дозволив виявити основні фактори, що впливають на ефективність досліджуваних металокомплексів: природа та ступінь окиснення центрального атома М; електронні та стеричні властивості замісників R в ацидолігандах L, спряжених з координаційним вузлом комплексу ML2; склад координаційного вузла комплексу M[Х,Y]2. Ефективні присадки на основі Cu (ІІ) та Мо (IV) з промисловою діалкілдитіофосфорною кислотою (присадки ДФ - М та ДФ - МОЛ відповідно) використано відділом присадок до нафтопродуктів ІБОНХ НАН України при розробці технологічних мастильних рідин для відновлення прецизійних пар тертя циліндро-поршневих груп карбюраторних двигунів автомобілів, а також кафедрою технічної експлуатації та ремонту автомобілів Оренбурзького державного університету (Росія) у складі мастила для вузлів тертя гідрообємних передач автотракторної техніки.Для вивчення антиокиснювальної дії металокомплексів використано сполуки, розчинні в оливах або пластичних мастилах за температури 25-80 °С у концентраціях 0,1-2,0 м.ч. 1, дозволяє зробити наступні висновки: для комплексів металів загальної формули ML2, які мають однакове ацидолігандне оточення L, але відрізняються природою центрального атома М, їх антиокиснювальна ефективність змінюється, як правило, у такій послідовності М: d-елементи > р-елементи > s-елементи 2) і стеричних факторів замісників у ліганді, порівняно з впливом центрального атома у комплексі, є менш суттєвим. Відомо, що акту взаємодії носіїв ланцюгів окиснення (пероксильних радикалів ROO) або розгалужених агентів окиснення органічних сполук (гідропероксидів ROOH) із комплексами металів передує стадія їх координації біля центрального атома М. Тлумачення цих результатів полягає, мабуть, у тому, що центральний атом цих комплексів не здатний до одноелектронних перетворень з пероксильними радикалами, а обрив ланцюгів окиснення, що спостерігається, реалізується за іншим механізмом - гомолітичним заміщенням координованих лігандів пероксильними радикалами, наприклад.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає в розробці нових нітрогено-, сульфуро-та оксигеновмісних металохелатів для пошуку ефективних поліфункціональних присадок до мастил і хімічних засобів захисту рослин. Досліджено каталіз обриву ланцюгів окиснення комплексами s-, p-, i d-елементів з нітрогено-, сульфуро-та оксигеновмісними лігандами. Розглянуто механізми каталізу обриву ланцюгів, які відрізняються місцем локалізації реакційного центру в молекулі хелату: на центральному атомі, на координованому ліганді та продуктах гемолітичного заміщення ліганда пероксильним радикалом. Механізм обриву ланцюгів окиснення включає чергування одноелектронних окисно-відновних реакцій валентних форм центрального атома комплексу (Mn, Mn 1) з ?-оксипероксильними радикалами загальної формули R(OO·)Х, які виникають при інгібованому окисненні органічних субстратів. Каталіз обриву ланцюгів окиснення комплексами постперехідних та неперехідних металів з хелатоутворюючими комплексами, що мають центри координації YH=NH, NOH, OH, включає почергові реакції відриву атомів Н від координованих груп YH і відновлення Y-центрованих радикалів до груп YH пероксильними радикалами НОО· і >С(ОО·)Х.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ