Німецький постмодерністський дискурс в текстовому просторі феміністичної літератури - Магистерская работа

Перелік умовних скорочень феміністичний дискурс німецький лінгвокультурний ЛкТ - лінгвокультурний типаж НПмД - німецький постмодерністський дискурс Пм - постмодернізм ПмД - постмодерністський дискурс ФЛ - феміністична лінгвістика LiebH - Die Liebhaberinnen (E. Jelinek) Вступ Останні десятиріччя цивілізаційного розвитку ознаменовано поширенням нового типу світосприйняття, відомого під назвою постмодернізм, філософсько-ідеологічна база якого сформувалася у надрах постструктуралізму з його орієнтацією на подолання суб’єктивності, ієрархічності та детермінованості, що й стало наріжним каменем постмодерністської естетики, а тому й об’єктом прискіпливої уваги гуманітаріїв кінця ХХ - початку ХХІ ст. (М. Фуко [1996], Ф. Гваттарі [2007], Н.П. Беневоленська [2010], О.Б. Вайнштейн [1993], І.П. Ільїн [1996; 1998; 2001], Г.І. Єрмілова [2006], Ж. Лакан [1996], Ж-Ф. Епштейн [2010] та ін.) Найактивніші трансформації для подолання субєктивності, ієрархічності та детермінованості в постмодерністському дискурсі відбуваються на рівні гендерних рефлексій, оскільки кореляції субєкта і обєкта реалізуються насамперед за рахунок взаємовідношення чоловічого і жіночого. У звязку із цим слід зазначити, що в останній чверті ХХ ст. виникає таке явище, як постмодерністський фемінізм, перетворивши фемінізм на методологію, яка критикує колишню наукову раціональність і обєктивність, оголошуючи їх обслуговуючими чоловічу науку. У німецькому постмодерністському дискурсі він набуває неабиякого розвитку та ставить перед собою проблему обмеженості знань, представлених у соціальній теорії виключно чоловіками, їхньою системою цінностей, чоловічим поглядом на світ (адроцентрична картина світу), чоловічими засобами вираження знання (фаллогоцентризм). У центрі більшості праць філософів-феміністок цього напряму (Е. Єлінек, В. Вульф, Б. Гельдт) стоїть питання придушення жінок через мовні практики (дискурси). Німецький постмодерністський дискурс бачить у мові головний інструмент конструювання картини світу, саме тому вона дає ключ і до вивчення механізмів конструювання статевої ідентичності. Хоча гендер не є лінгвістичною категорією, за винятком соціо- і частково психолінгвістики, аналіз структур мови дозволяє одержати інформацію про те, яку роль відіграє гендер у тій чи іншій культурі, які поведінкові норми для чоловіків і жінок фіксуються в текстах різного типу, як міняється уявлення про гендерні норми мужності і жіночності в часі, які стильові особливості можуть бути віднесені до переважно жіночого чи переважно чоловічого, як осмислюється мужність і жіночність у різних мовах і культурах. А тому ця проблема вимагає подальшого опрацювання, що ми і спробували зробити через виявлення та аналіз специфіки об’єктивації концепту фемінність у романі видатної представниці феміністичного напрямку Е. Єлінек Коханки. Відсутність інтегрального підходу до опису лінгвоконцептуальної та лінгвопоетичної специфіки феміністичного дискурсу німецького постмодернізму зумовлює необхідність його системного аналізу у вимірах роману однієї з найяскравіших представниць жіночого письма Е. Єлінек Коханки, що сприятиме осмисленню того впливу, який чинить постмодерністський фемінізм на всю комунікативну культуру постіндустріального сьогодення в цілому та на естетику художнього мовлення зокрема. Реалізація цієї мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань: 1) теоретичне узагальнення напрямів і здобутків міждисциплінарного вивчення постмодернізму як сучасного типу культури та художньої комунікації; 2) визначення мовознавчого статусу і лінгвокультурної специфіки німецького феміністичного дискурсу; 3) когнітивне моделювання концептосистеми німецького постмодерністського дискурсу та визначення ролі концепту фемінність у ньому; 4) з’ясування принципів і механізмів нелінійної організації текстової матерії роману Е. Єлінек Коханки та систематизація її композиційно-мовленнєвих форм як засобів репрезентації концепту фемінність; 5) аналіз шляхів і способів лінгвостилістичного аранжування текстового простору досліджуваного роману. Інновативним моментом роботи є лінгвопоетичний аналіз провідних принципів і механізмів організації текстової матерії роману Е. Єлінек Коханки ? нелінійності та зумовлених нею композиційно-мовленнєвих форм і гіпертекстуальності з такими її видами, як інтертекстуальність, пародіювання та авторське маскування. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування отриманих результатів у теоретичних курсах сучасної німецької мови - стилістики (розділи Стилістика тексту, Поетичні засоби і фігури мовлення, Засоби образності: тропи та їх види) і лексикології (розділ Слово, поняття, значення, Стилістична лексикологія), у спецкурсах з теорії дискурсу, лінгвоконцептології, герменевтики, текстології. Ф. Джеймсон, наприклад, припускає, що Пм є ще однією стадією модернізму, а може навіть й романтизму, наполягаючи на тому, що будь-які риси культури з префіксом пост- притаманні й попереднім течіям [13, с. Радикальна відмова від жорсткого раціоналізму [67, S. Фокеми),