Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти - Автореферат

В тому числі значна кількість праць мовознавців присвячена дослідженню особливостей сленгової лексики окремих соціально - вікових груп молоді, а також соціальних і соціально - професійних груп, значну частину яких становить молодь, як-от соціолекту підлітків (Р.В.Боднар), сленгу студентів та школярів (Т.С.Бакіна, Т.Г.Бірюкова, К.Н.Дубровіна, К.Кнопп, П.Поленц, Г.Вебер, Г.Генне, С.О.Шмачков), сленгу військових (В.В.Балабін, Г.О.Судзиловский, П.Вендлінг), жаргону наркозалежних (Г.Гарфст), соціолекту футбольних фанатів (Л.О.Кудрявцева, І.Г.Приходько), Internet - сленгу та соціолекту програмістів (O.Розенбаум, Л.Ю.Корольова), сленгу музикантів (Б.Гросеггер, Фр.Фабс), сленгу малярів графіті (М.Нековський, К.Форстер, М.Шмідель). Актуальність вивчення німецького молодіжного сленгу зумовлена зростанням мовознавчого інтересу до лінгвістичних субстандартів, швидкою змінюваністю лексичного складу молодіжного сленгу, який на кожному етапі свого розвитку потребує нових досліджень, необхідністю застосування до його вивчення нових підходів, зокрема лінгвокогнітивного та соціолінгвістичного, а також браком відповідних досліджень на лінгвістичному просторі України. Описати основні дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу та визначити особливості його використання в окремих типах дискурсу, зокрема в Інтернет - дискурсі, дискурсах друкованих засобів масової інформації, рекламному, художньому. Встановити основні особливості використання сленгу представниками окремих соціальних груп молоді. Наукова новизна дисертації полягає у дослідженні лінгвокогнітивного та соціолінгвістичного аспектів німецького молодіжного сленгу та розгляді закономірностей функціонування німецького молодіжного сленгу в різних типах дискурсу.У першому розділі дисертації «Теоретико-методологічні дослідження молодіжного сленгу» визначено місце сленгу у системі варіативних форм існування мови, запропоновано визначення поняття молодіжного сленгу, розглянуто його структуру та типологію, представлено огляд, напрями, тенденції досліджень німецького молодіжного сленгу, проаналізовано особливості функціонування молодіжного сленгу в окремих типах дискурсу. У різних лінгвістичних традиціях мовознавці використовують різноманітні терміни на позначення соціолекту молоді (молодіжний сленг/жаргон, молодіжна мова, молодіжне арго). Молодіжний сленг сам по собі є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певної соціальної чи соціально - професійної групи, має регіональні та гендерні відмінності у використанні. У дискурсі друкованих засобів масової інформації, зокрема, завдяки врахуванню зазначених особливостей детерміновано тематику і стиль написання статей, в тому числі наслідування стилю мовлення молоді виявляється у використанні сленгізмів, спрощеній структурі речень. Свідченням актуальності концепту «cool» для молоді є його включення і до стійких виразів молодіжного сленгу (breit sein, frei sein, cool sein; lieber cool als schwul, cooler als Eis, auf cool machen, cool bleiben).Проведене дослідження доводить, що німецький молодіжний сленг як різновид сленгу, є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально - вікової групи молоді, в якому відтворено її світогляд та ціннісні орієнтири, що виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу та відмежування від інших груп. Відповідно до цих критеріїв ми розрізняємо молодіжний сленг вікових, соціальних, соціально-професійних, неформальних груп молоді. У дисертації на матеріалі даних асоціативного експерименту, компонентного аналізу значення сленгової лексики, аналізу корпусу текстів доведено, що у мовній картині світу німецькою молоді відображаються як етнокультурні, так і соціокультурні типи концептів, які виражають специфіку категоризації світу молоддю і мають своє вербальне вираження у сленговій лексиці. Мовна картина світу молоді виявляється також у процесах метафоричного та метонімічного перенесення найменувань, переосмисленні та створенні молоддю фразеологічних конструкцій, збагачується у процесі запозичення лексики. Перспективними у розгляді лінгвістичних субстандартів молоді залишаються комплексні дослідження з урахуванням ситуативного аспекту їх використання, подальші лінгвістичні розробки щодо когнітивних механізмів використання молодіжного сленгу, а також більш детальні дослідження регіональних та гендерних аспектів використання німецького молодіжного сленгу.

Основний зміст роботи