Міжнародні зв’язки України в добу національно-визвольних змагань 1917-1918 років. Передумови українсько-німецького зближення наприкінці Першої світової війни. Дослідження впливу політики Німеччини на становлення та розвиток української державності.
При низкой оригинальности работы "Німецький чинник у зовнішньоекономічній політиці Української Народної Республіки 1918 року", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Визначний історик подав і глибоко проаналізував економічні аспекти Брестської угоди між Україною і Німеччиною, оприлюднив Протокол економічного договору на господарський 1918-1919 рр., деякі угоди на взаємні поставки продовольчих і промислових товарів, фінанси, тарифи, мита та ін. Між тим, як свідчать переговори української дипломатичної місії у Бресті і надзвичайно успішні угоди із Німеччиною та її союзниками, економічний чинник поряд із геополітичним, відіграв визначну роль у розвязанні Україною глобальних завдань офіційного визнання незалежності держави, встановлення дипломатичних і торговельних відносин з Центральними та низкою нейтральних держав, реальної допомоги у визволенні країни від військ більшовицької Росії й відновлення влади Української Центральної Ради. Грушевський: «Українці в політичній справі хочуть утворити широку національно-територіальну автономію України в складі федеративної російської республіки. Феденко-Чопівський 9 березня 1918 р. доповідав урядові: «Статистичні дані щодо розміру врожаїв в Україні за останні 5-6 років показують, що тепер в українських губерніях є надлишок хлібних злаків. Але під тиском німецької сторони українцям довелося погодитися на експорт до 31 липня 1918 р. 60 млн пудів збіжжя: у квітні - 6 млн, травні - 15, червні - 20, липні - 19 млн. При цьому Україну зобовязали продавати хліб (основна на той час складова експорту УНР) іншим державам лише з дозволу Центральних держав.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
