Теорія пізнання та етичні погляди І. Канта. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля, діалектика та принципи історизму. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха. "Філософія тотожності" законів природи і мислення Шеллінга.
Специфіка і суперечливість соціально-економічного та історичного розвитку Німеччини цього часу знайшли свій вияв у німецькій суспільній думці взагалі і в філософії зокрема. В загальній формі він стверджував діалектичну думку про те, що природа має свою історію в часі, відкидав ідею першого поштовху, тобто в цей період у філософії Канта переважали матеріалістичні позиції. Кант вважає, що людський розум пізнає не «речі в собі», а явища речей, результат їхньої дії на органи відчуттів людини. Він багато пише про людину як частину природи, про людину як кінцеву мету пізнання, а не як засіб для будь-яких цілей, тобто визнає самоцінність людини. Цей абсолютний Дух, абсолютна ідея чи розум, постійно розвиваючись, на певному його етапі породжує, «відпускає з себе своє інше» - природу, яка, в свою чергу, розвиваючись, породжує «субєктивний» Дух - людину, мистецтво, релігію і найвищий прояв цього духу - філософію.В історії світової філософії етап, іменований «німецькою класичною філософією», звичайно оцінюється як грандіозний період у розвитку людського духу, вершина філософського світорозуміння. Хоча і на ідеалістичній основі, вона була розроблена настільки ґрунтовно, що відкрила перед людською думкою невідомі обрії. Філософія оперує гранично широкими поняттями, що відбивають не тільки різні сторони дійсності, але їхні взаємні звязки, переходи. У німецькій філософській класиці було радикально переглянуте відношення субєкта й обєкта. Німецькі мислителі вперше проголосили (в ідеалістичній формі) активність свідомості, вторгнення субєкта в обєкт і їхню безперервну взаємодію.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
