Аналіз проблеми поширення західноєвропейських економічних і військово-політичних структур на постсоціалістичні країни в підходах США і Німеччини. Огляд взаємодії країн в структурі НАТО. Вплив югославської кризи на американо-німецькі взаємовідносини.
При низкой оригинальности работы "Німеччина в європейській політиці США кінця 80-х - 90-і роки ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність теми дослідження обумовлюється: по-перше, важливістю значення американо-німецьких відносин для розвитку міжнародного політичного життя і економічних процесів у Європі; по-друге, необхідністю неупередженого наукового аналізу американського сприйняття політики обєднаної Німеччини в Європі; по-третє, важливістю зясування нових тенденцій та перспектив розвитку військово-політичних відносин між США і Німеччиною; по-четверте, політичною значимістю для України позиції США та Німеччини щодо поширення НАТО і ЄС на схід європейського континенту. Сучасний етап американо-німецьких відносин позначений впливом якісно нових чинників: 1) з кінця 80-х років в Європі, як і світі загалом, зникла атмосфера “холодної війни”, відійшло в минуле блокове протистояння на континенті, що зробило можливим подолання розколу Німеччини; 2) внаслідок обєднання Німеччина стала найбільшою західноєвропейською країною з могутнім економічним, політичним і військовим потенціалом, що суттєво вплинуло на геополітичну ситуацію в Європі; 3) припинення “холодної війни” вимагає реформування застарілих концепцій Північноатлантичного союзу для перетворення НАТО із знаряддя колективної оборони в орган загальноєвропейської безпеки, що закономірно піднімає роль Німеччини в атлантичній системі; 4) розпад колишньої біполярної системи міжнародних відносин і народження нових демократій в країнах Центральної і Східної Європи поставили перед США і ФРН проблему залучення їх до західноєвропейських економічних і військових структур; 5) вибух міжетнічного конфлікту на теренах колишньої Югославії виявився своєрідним полігоном для перевірки міцності трансатлантичного партнерства між двома країнами; 6) поява низки незалежних держав на території колишнього СРСР, серед яких найвпливовішою виявилася Росія, вимагає нових політичних підходів США і Німеччини до пострадянського простору. Сполучені Штати, втративши звичні міжнародні орієнтири, відповідно до яких їхні зовнішньополітичні ініціативи були підпорядковані переважно завданню протиборства з “світовим комунізмом” і “радянською загрозою”, обєктивно змушені були зайнятися концептуальним переосмисленням своїх підходів до європейських проблем, зокрема до відносин з обєднаною Німеччиною. проаналізувати проблему поширення західноєвропейських економічних і військово-політичних структур на постсоціалістичні країни в підходах США і Німеччини; Обмеження дослідження цими історичними рамками визначається тим, що в цей період під впливом припинення “холодної війни”, кардинальних змін в країнах Центральної і Східної Європи та обєднання Німеччини відбувалася складна еволюція європейської політики США щодо ФРН.Особливу увагу привертають документи виконавчої влади Німеччини, що надають можливість ознайомитися з офіційною позицією урядів Федеративної Республіки практично з усіх питань зовнішньої політики після Другої світової війни. Завдяки цим документам вдалося більш повно зясувати характер взаємовідносин США і Німеччини у військово-політичній та економічній сферах та виявити особливе і відмінне у підходах американських і німецьких урядових осіб щодо поширення трансатлантичних структур на Схід. Практичне значення в дослідженні проблем, поставлених автором, мають матеріали експертного характеру: аналітичні розробки, рекомендації, дослідження та аналіз нинішніх проблем в Європі. Процес розробки “німецького” напрямку зовнішньої політики США базується на дослідженнях розгалуженого апарату експертів, науковців-консультантів, радників, які обєднані в різноманітні наукові центри на зразок Дослідницької служби бібліотеки Конгресу, РЕНД корпорейшн, Ради міжнародних відносин (Нью-Йорк), Німецького історичного інституту (Вашингтон), Брукінгського інституту (Вашингтон), Дослідницької групи американської політики щодо Німеччини Фонду Карнегі при Брукінгському інституті, Центру стратегічних і міжнародних досліджень при Джорджтаунському університеті, Асоціації зовнішньої політики, Асоціації національного планування тощо. Проте, сучасний етап розвитку політики США щодо Німеччини ще не знайшов належного узагальнюючого висвітлення і не був предметом спеціального вивчення як в українській, так і в російській історіографії.У розділі розглядається роль і місце США в процесі обєднання Німеччини, а також вплив цього процесу на усю Європу. В третьому розділі “Американське сприйняття обєднаної Німеччини в системі європейської безпеки” аналізується вплив нової політико-стратегічної ситуації, що настала внаслідок припинення “холодної війни” і розпаду соціалістичної системи, на формування американських концепцій політики щодо Німеччини. Проте, враховуючи невизначеність майбутнього країн Східної Європи і, особливо, країн колишнього СРСР, а також зростання кризових ситуацій в цих регіонах, більшість аналітиків схиляється до думки про необхідність збереження зобовязань США в Європі і підтримки “атлантичної солідарності”. Дезінтеграція Радянського Союзу і поява низки нових демократій вимагала від США і Німеччини по-новому будувати відносини з цими країн
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы