Нікколо Маккіавеллі та його вчення про владу - Реферат

І усвідомлення того, що народилася нова епоха, у своїх визначних рисах протилежна епосі попередній, - одна з типових особливостей культури XV і XVI ст. Під Відродженням мають на увазі період кризи у країнах Західної і Центральної Європи римо-католицької церкви та ортодоксальної релігії, яку вона захищала, формування антисхоластичного типу мислення, гуманістичних культури, мистецтва і світогляду. Мислителі епохи Відродження постійно зверталися до духовної спадщини античності, активно її відроджували й використовували. У переважної більшості гуманістів XV сторіччя величезний інтерес до людини був інтересом до окремої людської особистості, що ізолюється не тільки від історії, але і від навколишньої його суспільного, політичного середовища. Макіавеллі був першим великим письменником Відродження, що став вивчати людину і людські відношення не тільки з етичної і естетичної точок зору, але також в аспектах соціології.Нікколо Макіавеллі народився у Флоренції в сімї світського адвоката, після 1494 року за республіканського режиму не міг обиратись на політичні посади, роботу на оплачуваній посаді в канцелярії отримав завдяки своєму досвіду, на основі якого створив свій славетний новий політичний метод. 1512-1527 роки: Макіавеллі втрачає пост та отримує нетривале увязнення після відновлення правління Медічі, початок літературної карєри. Влітку 1512 після низки битв, угод і союзів Медічі за допомогою Папи римського Юлія II відновили свою владу у Флоренції і республіка була скасована. Макіавеллі довгий час був посадовою особою Флорентійської республіки, маючи доступ до ряду державних таємниць. "Щоб знати , що має трапитися , достатньо простежити, що було, - пояснював Макіавеллі , - всі людські справи робляться людьми, які мали і завжди будуть мати одні і ті ж пристрасті і тому вони неминуче повинні показувати однакові результати".Макіавеллі довгий час був посадовою особою Флорентійської республіки, які мають доступ до ряду державних таємниць. Природа людини однакова в усіх державах і увсех народів; інтерес є найбільш загальною причиною людських дій, з яких складаються їхні відносини, установи, історія. «Природа створила людей таким чином, - писав Макіавеллі, - що люди можуть бажати всього, але не можуть за все досягти». Держава (незалежно від його форми) Макіавеллі розглядав як якесь відношення між урядом і підданими, що спирається на страх чи любов останніх. У книзі «Государ» та інших творах міститься ряд правил, практичних рекомендацій, заснованих на його представленні про пристрасті і прагненнях людей і соціальних груп, на прикладах історії та сучасної йому практики італійських та інших держав.Гуманістичний дух епохи Відродження, яким його наслідували європейський XVI століття, «Государя» ледь торкнувся. У цій праці домінує не піднесеному високої гідності людської лічності.Нет в ньому апології вільної волі; немає міркувань про покликання індивіда до цивільно-моральної діяльності на терені політікі.Прообразом ж правителя виступає Цезар Борджіа - воістину сатанинський лиходій в якому автор хотів бачити великого державного мужа. Твори Макіавеллі справили величезний вплив на подальший розвиток політико-правової ідеології. Найбільш проникливі ідеологи буржуазії високо оцінили методологію Макіавеллі, в особливості звільнення політики від теології, раціоналістичне пояснення держави і права, прагнення визначити їх звязок з інтересами людей. Невдало і спроби витлумачити книгу «Государ» як викривальний памфлет проти тиранів, що викриває їх звички, або подати «макіавеллізм» як спотворення справжніх ідей Макіавеллі.Дослідивши тему реферату, можна зробити висновки, що Макіавеллі був виходцем із збіднілого дворянського роду. Енгельс згадував і про нього: «Макіавеллі був державним діячем, істориком, поетом і, крім того, першим вартим згадування воєнним письменником нового часу». Нікколо Макіавеллі став одним з перших, хто розглядав політику та владу як автономні явища людської діяльності, де існують природні причини і корисні правила, що дозволяють ураховувати свої можливості, щоб передбачати заздалегідь хід подій і вжити необхідні заходи. «Для зміцнення держави допустимі будь-які засоби - насильство, вбивство, обман, зрада», - як говорив Н. Макіавеллі. Макіавеллі висунув політичну програму, в основі якої лежала ідея сильної державної влади, його мрією була сильна італійська держава, яка могла б протистояти чужоземним загарбникам і економічному занепаду.

План

Вступ

1. Ніколо Макіавеллі - гуманіст і політик

2. Вчення Н. Макіавеллі про державу і право

3. Твори Макіавеллі

Висновок

Список використаної літератури