Музичне виховання молодших школярів як складова естетичного виховання - Курсовая работа

Сутність музичного виховання соціально цілеспрямоване формування активного естетичного ставлення людини до музичного мистецтва. Музичне виховання - це цілеспрямований процес розвитку дітей, формувати здатності розуміти і глибоко переживати музику, творити і виконувати її.Різноманітність методів музичного виховання визначається специфікою музичного мистецтва і особливостями музичної діяльності учнів. Наприклад, знайомство учнів з музичним твором вчитель починає з бесіди, ставить їм питання про композитора і його твори, пройдених раніше (словесний метод); по ходу бесіди виконує знайомі фрагменти (наочно-слуховий метод); повідомляє цікаві відомості про історію створення твору або про обставини виконання, враження, яке воно справило на слухачів (стимулюючий метод); учні слухають твір в грамзаписі (наочно-слуховий метод); відповідають на питання вчителя, діляться враженнями (словесний метод); виконують пропоновані вчителем творчі завдання: слухають, порівнюють і аналізують окремі фрагменти твору (наочно-слуховий метод, метод аналізу і порівняння); визначають ідею твору (метод узагальнення). Чайковського ("Мій Лізочек"), вона захоплювала їх розповіддю про незвичайний казковий зміст пісні: "Була одна дівчинка.Однією із цілей музичного виховання є музичний розвиток дитини. Відомо, що навчання молодших школярів має бути цікавим і радісним. Але у всіх дітей є деякий досвід слухання інструментальної музики, співу пісень, бачення і виконання танців, крокування під музику тощо.Сенсорною основою музичних здібностей є наочно-дійова орієнтація у звуковисотних, ритмічних, тембрових і динамічних співвідношеннях. Якщо ладове почуття повязане з таким провідним музичним виражальним засобом, як звуковисотність, то музично-ритмічне почуття - з ритмом. Музично-слухові уявлення відображають ці та інші елементи музичної мови, але поза реальним звучанням, незалежно від нього. Усі вони виникають і розвиваються в музичній діяльності, доповнюють або компенсують один одного, по-різному проступаючи у процесі музичного розвитку дитини. Однак не слід вважати, що відсутність ранніх виявів є свідченням відсутності й музичних здібностей. Зокрема, одні діти помітно виділяються емоційним відгуком на музику, другі - руховими реакціями на неї, треті - серйозно зацікавлені певною музичною діяльністю, водночас маючи нерозвинений звуковисотний слух, у четвертих означені здібності більш-менш органічно поєднуються тощо. Виходячи з того, які здібності учнів виступають на перший план, є більш або менш розвинутими, має обиратися й методика музично-виховної роботи. Наприклад, здатність до сприймання музики включає, крім основних музичних здібностей: здібності до цілісного і диференційованого сприймання. Виконавська діяльність теж вимагає відповідних здібностей: чистоти співацьких інтонацій, якості звукоутворення у співі, пластичності моторного апарату, витонченості ритмічних рухів, узгодженості рухів рук під час гри на музичних інструментах.