Музична педагогіка угорського композитора Б. Бартока - Курсовая работа

Содержание Вступ Розділ 1. Естетичні погляди Бели Бартока 1.1 Творчість Б. Бартока в контексті музичної культури XX століття 1.2 Втілення музично-просвітницьких ідей у виконавській і педагогічній діяльності Б. Бартока Розділ 2. Педагогічні принципи бели бартока 2.1 Інтонаційне і музично-піаністичне виховання учнів в педагогічній системі Б. Бартока 2.2 Фортепіанна творчість Б. Бартока в педагогічному репертуарі ДМШ і середніх спеціальних навчальних закладах: методичні коментарі до виконання Висновки Список використаних джерел Вступ У музичній педагогіці мистецтва особистість великого митця має велике значення. Разом з тим, в даний момент найбільш актуальним є збереження й активне використання цінної спадщини, добутої працею декількох попередніх поколінь педагогів. Однією з яскравих особистостей минулого є угорський композитор Бела Барток. Про нього писалось дуже багато як про композитора і значно менше як про педагога (А. Барток синтезу фольклорних елементів з прийомами і виразними засобами сучасної музичної мови. Для педагогіки угорського музиканта характерне прагнення до виховання творчо мислячого музиканта, обєднання у навчанні композиторського і виконавського начал, прагнення до чіткої логіки в організації процесу засвоєння, створення зразків, типизованих моделей. Музично-виховні ідеї Б. Бартока дали свої перші паростки в таких творах І для дітей як Багателі ор.6., Десять легких фортепіанних пєс, збірник Дітям, Фортепіанна школа, Девять маленьких пєс і виросли до стрункої і педагогічної концепції у циклі Мікрокосмос. Мета дослідження - розробка методів і прийомів музичного виховання юного піаніста за системою Бели Бартока. У всіх країнах Європи вже були добре відомі імена Р. Штрауса, К. Дебюссі, М. Равеля. Головним джерелом натхнення в творчості угорського музиканта були традиції угорської культури і народної музичної творчості. Мистецтво Б, Бартока розвивалось у той час, коли на його батьківщині в Угорщині назрівали складні соціальні конфлікти, коли зростав рух боротьби за національну незалежність. Угорський композитор, на відміну від інших своїх сучасників, не залишив ні розвинутих естетичних декларацій, ні детально сформованих рекомендацій. Проте, творча допитливість угорського майстра вийшла за межі національного музичного фольклору. Він звертався до спадщини великих класиків минулого - Баха, Бетховена, старих італійських поліфоністів, намагаючись підкреслити в них стимули для творчого новаторства. З композиторів найбільш близьких епох його особливо привертали Ференц Ліст, який заклав підвалини угорської школи, і Клод Дебюссі, який відкрив шляхи до широкого оновлення виразних ресурсів музики XX століття. Бах, Бетховен, Дебюссі: Дебюссі знову розкрив всім музикантам сутність акорду; він мав таке ж значення, як і Бетховен, який вказав нам шлях до розвитку форми, і як Бах, який відкрив перед нами вищу мудрість контрапункту. Барток нерідко поєднує традиційну поліфонічну техніку з ладово-інтонаційним матеріалом, який почерпав у старому угорському фольклорі. Безпосередні впливи стилю Дебюссі зустрічаються в угорського майстра доволі рідко: у фортепіанній творчості вони зявляються лише на короткому відрізку часу, з 1908 по 1910 рік, тобто зразу після того, як З. Кодай відкрив своєму другові чудову новизну французького імпресіонізму. Великий інтерес мав Б, Барток до російського періоду творчості І. Стравинського, який включав Петрушку, Весну священну та низку інших відомих опусів. Не зважаючи на своє композиторське обдарування, що все більш яскраво проявляло себе, двадцятилітній музикант привертав до себе увагу насамперед як піаніст, завдяки чудовому виконанню сі-мінорної сонати Ліста на концерті студентів Музичної академії з нагоди 90-річчя від дня народження Ференца Ліста 22 жовтня 1901 року. _Недостатнє знання циклу примушує багатьох педагогів обережно обходити Мікрокосмос у своїй практичній роботі.