Дослідження протизапальних цитокінів при серцевій недостатності різної етіології та в залежності від тяжкості захворювання. Взаємозв’язок імунозапальної активації зі змінами систолічної функції лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності.
Не дивлячись на певні досягнення у галузі вивчення патогенезу, клініки та лікування, хронічна серцева недостатність (ХСН), як і раніше, залишається найбільш розповсюдженим, тяжким і прогностично несприятливим ускладненням усіх захворювань серцево-судинної системи. Однак, у даний час стало очевидним, що поряд з надлишковою активністю ренин-ангіотензин-альдостеронової і симпатоадреналової систем, істотний внесок у прогресування ХСН може вносити імунозапальна активація, опосередкована цитокінами (Klapholz M., 2001; Sharma R. et al., 2002; Luzza F. et al., 2002), що здатні модулювати функціональну активність серцево-судинної системи, обумовлюючи центральні і периферичні прояви ХСН (Sharma R. et al., 2000; Boglioni F.V. et al., 2001). Необхідно відзначити, що існуючі уявлення про важливу роль цитокінів у патогенезі ХСН ґрунтуються головним чином на даних про підвищення у хворих із ХСН сироваткових рівнів ФНП-а і інтерлейкіну(ІЛ)-6 (Sharma R. et al., 2002). Безперечно, важливим для визначення місця цитокінів серед чинників прогресування серцевої недостатності слід вважати зясування взаємовідносин між цитокінами та порушеннями систолічної функції лівого шлуночка, нейрогуморальною активністю. Дисертація підготовлена у рамках комплексної науково-дослідної роботи „Значення тканинних (АПФ-незалежних) гуморальних чинників у розвитку гіпертонічної хвороби та в реалізації клінічних ефектів препаратів, що впливають на ренін-ангіотензинову систему” (№ держреєстрації 0101U001899), що виконувалася на базі кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології Харківського державного медичного університету, та науково-дослідної роботи „Вивчити роль ендотелійзалежних, імунозапальних факторів атеротромбозу у формуванні клінічних форм ІХС та терапевтичне значення їх корекції” (№ держреєстрації 0101U000140) відділу атеросклерозу та його ускладнень Інституту терапії АМН України.I група (n=46) включала хворих II ФК, хворі із ХСН III і IV функціональних класів були обєднані в II групу (n=58). При цьому концентрації ФНП-а у хворих цієї групи статистично значуще перевищували показники не тільки контролю, але і групи хворих із ХСН II ФК (р<0.05) (таблиця 1). При зіставленні рівнів досліджуваних цитокінів у хворих із ХСН із виявленими при рентгентелевізійному дослідженні органів грудної клітки з ознаками венозного застою і без таких виявилося, що сироваткова активність усіх досліджених цитокінів, у тому числі і ІЛ-6 (р<0.05), у хворих з венозним застоєм у легенях була достовірно вища, ніж у контрольній групі. При зіставленні сироваткових рівнів цитокінів при виявлених гіперліпідеміях (II а типу - 19 хворих, II б - 17, IV типу - 11 пацієнтів) і нормоліпідемії (57 хворих) достовірних відмінностей також не виявлено. При зіставленні виявлених нами змін активності цитокінів у хворих із ХСН при наростанні тяжкості функціонального стану з динамікою нейрогуморальних показників звертає на себе увагу той факт, що істотний приріст імунозапальної активності відзначається тільки у хворих з III-IV ФК, у той час, як значуще підвищення активності нейрогуморальних систем відбувається вже у хворих з II ФК.Прогресування хронічної серцевої недостатності асоційовано з підвищенням активності як прозапальних (ФНП-а, ІЛ-1b), так і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів. Зниження сироваткових рівнів цитокінів у динаміці лікування супроводжується більш вираженим поліпшенням функціонального стану хворих і систолічної функції лівого шлуночка, що визначає доцільність терапевтичного впливу на систему цитокінів при ХСН. Надлишкова продукція цитокінів тісно взаємоповязана з нейрогормональною активацією, ознаки якої, однак, виявляються на більш ранніх етапах розвитку серцевої недостатності. Підвищення активності протизапального цитокіну інтерлейкіну-4 є істотним компонентом прогресування серцевої недостатності і задіяно у формуванні систолічної дисфункції лівого шлуночка. Інгібітори АПФ, на відміну від таких компонентів терапії ХСН, як серцеві глікозиди, діуретики, спіронолактон, здатні зменшувати надлишкову продукцію цитокінів при серцевій недостатності, що є одним з факторів, які обумовлюють їх високу терапевтичну ефективність у лікуванні ХСН.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Прогресування хронічної серцевої недостатності асоційовано з підвищенням активності як прозапальних (ФНП-а, ІЛ-1b), так і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів. Зниження сироваткових рівнів цитокінів у динаміці лікування супроводжується більш вираженим поліпшенням функціонального стану хворих і систолічної функції лівого шлуночка, що визначає доцільність терапевтичного впливу на систему цитокінів при ХСН.
Надлишкова продукція цитокінів тісно взаємоповязана з нейрогормональною активацією, ознаки якої, однак, виявляються на більш ранніх етапах розвитку серцевої недостатності.
Цитокіновий профіль при серцевій недостатності модифікується в залежності від природи захворювання, що обумовило ХСН. При дилатаційній кардіоміопатії встановлено більш виражену імунозапальну активацію, відмітною рисою якої є підвищення рівнів ІЛ-6.
Порушення систолічної функції лівого шлуночка при ХСН тісно взаємоповязано зі зростанням активності цитокінів, при чому в більшій мірі, ніж з нейрогуморальними параметрами. Але системна імунозапальна і нейрогуморальна активація виявляється тільки при істотному зниженні скорочувальної здатності міокарда - зниженні фракції викиду менш 40 %.
Підвищення активності протизапального цитокіну інтерлейкіну-4 є істотним компонентом прогресування серцевої недостатності і задіяно у формуванні систолічної дисфункції лівого шлуночка.
Інгібітори АПФ, на відміну від таких компонентів терапії ХСН, як серцеві глікозиди, діуретики, спіронолактон, здатні зменшувати надлишкову продукцію цитокінів при серцевій недостатності, що є одним з факторів, які обумовлюють їх високу терапевтичну ефективність у лікуванні ХСН.
Зниження рівнів цитокінів у циркуляції хворих із ХСН під впливом інгібіторів АПФ відбувається лише при призначенні їх у дозах, максимально наближених до цільових.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При обстеженні хворих із ХСН для більш детальної оцінки тяжкості перебігу ХСН незалежно від її етіології доцільним є визначення сироваткових концентрацій фактора некрозу пухлин-а, інтерлейкіну-4.
2. Підвищені рівні цитокінів у хворих із ХСН варто розглядати в якості важливої терапевтичної мішені, вплив на яку веде до підвищення ефективності терапії, особливо в прогресуючій стадії захворювання.
3. З метою корекції і, можливо, попередження надлишкової продукції цитокінів при ХСН рекомендується призначати інгібітори АПФ у дозах, максимально наближених до цільових.
4. Для обєктивізації оцінки досягнення повноти терапевтичного ефекту інгібіторів АПФ показане динамічне визначення ФНП-а.
Список литературы
Волков В.И., Саламех Х.Н., Серик С.А. Про- и противовоспалительные цитокины при сердечной недостаточности// Украинский кардиологический журнал. - 2002. - № 2. - С. 42 - 44. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, підбір літературних джерел щодо ролі цитокінів у розвитку та прогресуванні серцевої недостатності, брав участь у імуноферментному визначенні цитокінів. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Саламех Х.Н. Провоспалительные цитокины и систолическая функция левого желудочка при сердечной недостаточности// Медицина сегодня и завтра. - 2002. - № 2. - С. 42 - 45.
Серик С.А., Волков В.И., Саламех Х. Н.. Система цитокинов при хронической сердечной недостаточности - новая терапевтическая мишень?// Украинский терапевтический журнал. - 2002. - № 2. - С. 14 - 18. Автор забезпечував обстеження хворих, брав участь у визначенні цитокінів, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Волков В.И., Саламех Х.Н., Кравчун П.Г. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в лечении сердечной недостаточности: влияние на активность цитокинов, эндотелина-1 и сократительную функцию левого желудочка//Лекарства - человеку: Сб. науч. тр. - 2002. - Том XVII, № 3. - С. 119 - 126. Автор забезпечував обстеження хворих у динаміці лікування, брав участь у визначенні цитокінів та ендотеліну-1, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, літературно оформляв статтю.
Серик С.А., Саламех Х.Н.,. Кравчун П.Г., Запровальная О.Е. Провоспалительные цитокины при хронической сердечной недостаточности, обусловленной ИБС// Материалы Республ. науч.-практ. конф. “Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении”. - Харьков. - 2001. - С. 107 - 108. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, брав участь у визначенні цитокінів. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Саламех Х.Н. Цитокины и сократительная функция левого желудочка при хронической сердечной недостаточности// Збірник тез конф. молодих вчених Харківського державного медичного університету „Медицина третього тисячоліття”. - Харків. - 2002. - С. 66.
Волков В.И., Саламех Х.Н. Фактор некроза опухолей-а при хронической сердечной недостаточности в динамике лечения// Материалы IV Всеукраинской научно-практ. конф. “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. - Харьков. - 2002. - С. 20. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих у динаміці лікування, брав участь у визначенні фактору некрозу пухлин-а. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Кравчун П.Г., Саламех Х.Н. Циклические нуклеотиды при хронической сердечной недостаточности в динамике лечения ингибиторами АПФ// Матеріали обєднаного пленуму Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнар. участю „Серцева недостатність - сучасний стан проблеми”. - Київ. - 2002. - С. 69 - 70. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих у динаміці лікування, брав участь у визначенні циклічних нуклеотидів. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Саламех Х.Н. Система цитокинов при хронической сердечной недостаточности в динамике лечения ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента// Матеріали науково-практ. конф. „Клінічна фармація в Україні”. - Клінічна фармація. - 2002. - Том 6, № 3. - С. 32 - 33.
Саламех Х.Н. Система цитокинов при идиопатической дилатационной кардиомиопатии// Збірник тез міжвузівської конф. молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. - Харків. - 2003. - С. 76.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
