Аналіз розподілу сальмонельозного антигену в організмі поросят при пероральному методі його введення та реакцію органів, у яких локалізувався антиген. Визначення стану напруженості імунітету в поросят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном.
Проте для широкого впровадження методу перорального введення антигену слід розвязати низку проблем, серед яких - визначення місця локалізації сальмонельозного антигену, механізму формування місцевого імунітету, вікових особливостей реагування поросят на пероральне введення антигену та критеріїв оцінки формування поствакцинального імунітету. Для досягнення поставленої мети необхідно було розвязати наступні завдання: - зясувати розподіл сальмонельозного антигену в організмі поросят при пероральному методі його введення та реакцію органів, у яких локалізувався антиген; Уперше в Україні на поросятах проведено вивчення розподілу сальмонельозного антигену в організмі та реакції органів при пероральному методі його введення, що дозволило теоретично й експериментально обґрунтувати можливість цього методу імунізації. Реакцію організму поросят на сальмонельозний антиген оцінювали за їх загальним станом, показниками температури, пульсу і дихання протягом трьох діб після введення антигену. Узагальнюючи результати досліджень щодо розподілу корпускулярного антигену Salm. choleraesuis в організмі поросят за різних методів його введення та реакції цих органів на сальмонельозний антиген, слід зазначити, що сальмонельозний антиген, перорально введений в організм поросят, стимулює активність клітинних механізмів захисту лімфоїдної тканини кишечнику, брижових лімфатичних вузлів і селезінки, що проявлялося збільшенням кількості й розмірів лімфоїдних вузликів, порівняно з показниками у поросят, імунізованих парентерально.У дисертації на підставі комплексного дослідження імунного статусу поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально імунізовані антигеном Salm. choleraesuis, визначені місце локалізації антигену та морфологічні зміни в лімфоїдній тканині кишечнику, брижових лімфатичних вузлах і селезінці, що підтверджують імунологічну функцію кишечнику. Антиген Salm. choleraesuis, мічений Р32, перорально введений поросятам, за даними радіобіологічних досліджень, через 12 год локалізується переважно у тканинах тонкого (6786,7 імп/хв) і товстого відділів кишечнику (6213,3 імп/хв), брижових лімфатичних вузлах (2896,7 імп/хв) та селезінці (2563,3 імп/хв), а парентерально введений - у нирках (2546,7 імп/хв), крові (635,0 імп/хв) та селезінці (614,7 імп/хв). Перорально введений сальмонельозний антиген у поросят, що народилися від невакцинованих свиноматок та були імунізовані у 20-і 30-добовому віці, спричиняє вірогідне процентне підвищення кількості базофілів, еозинофілів, моноцитів, порівняно з показниками імунізованих у 10-добовому віці та тварин, імунізованих парентерально. Сальмонельозний антиген із штаму Salm. choleraesuis, введений поросятам обома методами у різному віці, зумовлює сенсибілізацію лейкоцитів крові, більш виражену у тварин, імунізованих перорально на 30-ту добу життя - ІМЛ 0,26±0,03 при ІМЛ 0,5±0,03 на 10-ту добу, та ІМЛ 0,9±0,1 - у поросят, імунізованих парентерально. Показники опсоно-фагоцитарної реакції нейтрофілів крові поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально і парентерально імунізовані у 10, 20, і 30-добовому віці антигеном Salm. choleraesuis, свідчать про вищу стимулюючу дію антигену на ФА і КБ у поросят від невакцинованих свиноматок при пероральній їх імунізації у 10-добовому віці: після імунізації ФА - 87,8±0,2, ІФ-10,4±0,06, КБ - 0,99±0,01; у тварин, імунізованих у 30-добовому віці, ФА - 83,8±0,4; ІФ - 10,03±0,06; КБ - 0,99±0,01.
Вывод
1. У дисертації на підставі комплексного дослідження імунного статусу поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально імунізовані антигеном Salm. choleraesuis, визначені місце локалізації антигену та морфологічні зміни в лімфоїдній тканині кишечнику, брижових лімфатичних вузлах і селезінці, що підтверджують імунологічну функцію кишечнику. Встановлено інтенсивний вплив сальмонельозного антигену на показники клітинного і гуморального імунітету та неспецифічну резистентність поросят.
2. Антиген Salm. choleraesuis, мічений Р32, перорально введений поросятам, за даними радіобіологічних досліджень, через 12 год локалізується переважно у тканинах тонкого (6786,7 імп/хв) і товстого відділів кишечнику (6213,3 імп/хв), брижових лімфатичних вузлах (2896,7 імп/хв) та селезінці (2563,3 імп/хв), а парентерально введений - у нирках (2546,7 імп/хв), крові (635,0 імп/хв) та селезінці (614,7 імп/хв).
3. Перорально введений сальмонельозний антиген у лімфоїдній тканині тонкого відділу кишечнику сприяв вірогідному збільшенню кількості лімфатичних вузликів і реактивних центрів до 1,05±0,12 на мкм2, а площі вузликів до 467,64±31,01 мкм2, порівняно з тваринами, імунізованими парентерально, у яких ці показники, вірогідно, складали 0,7±0,12 і 387,41±22,66 мкм2.
4. Перорально введений сальмонельозний антиген у поросят, що народилися від невакцинованих свиноматок та були імунізовані у 20- і 30-добовому віці, спричиняє вірогідне процентне підвищення кількості базофілів, еозинофілів, моноцитів, порівняно з показниками імунізованих у 10-добовому віці та тварин, імунізованих парентерально.
5. У поросят, які отримані від невакцинованих свиноматок та перорально імунізовані сальмонельозним антигеном у 30-добовому віці, абсолютна кількість Т- і В-лімфоцитів була більшою після імунізації та реімунізації, порівняно з іншими віковими групами і тваринами, вакцинованими парентерально.
6. Сальмонельозний антиген із штаму Salm. choleraesuis, введений поросятам обома методами у різному віці, зумовлює сенсибілізацію лейкоцитів крові, більш виражену у тварин, імунізованих перорально на 30-ту добу життя - ІМЛ 0,26±0,03 при ІМЛ 0,5±0,03 на 10-ту добу, та ІМЛ 0,9±0,1 - у поросят, імунізованих парентерально.
7. Показники опсоно-фагоцитарної реакції нейтрофілів крові поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально і парентерально імунізовані у 10, 20, і 30-добовому віці антигеном Salm. choleraesuis, свідчать про вищу стимулюючу дію антигену на ФА і КБ у поросят від невакцинованих свиноматок при пероральній їх імунізації у 10-добовому віці: після імунізації ФА - 87,8±0,2, ІФ -10,4±0,06, КБ - 0,99±0,01; у тварин, імунізованих у 30-добовому віці, ФА - 83,8±0,4; ІФ - 10,03±0,06; КБ - 0,99±0,01.
8. Титри протисальмонельозних антитіл у сироватці крові та копрофільтратах поросят, отриманих від невакцинованих свиноматок, під впливом перорально введеного сальмонельозного антигену в дослідних групах вірогідно підвищуються, порівняно з титрами поросят, отриманих від імунізованих свиноматок, та тварин, імунізованих парентеральним методом.
9. Пероральне введення антигену зумовлює динамічне підвищення активності показників неспецифічної резистентності організму поросят. Так, БАС крові в імунізованих поросят від невакцинованих свиноматок у 30-добовому віці складав 90,4±1,1% при 69,3±1,5% за парентерального введення; ЛАС крові, відповідно, - 11,5±0,7 і 7,4±0,3%; у 20-добовому віці - 87,7±0,5% при 71,4±1,2% та ЛАС крові, відповідно, - 9,3±0,2 і 7,1±0,2%.
10. Показники превентивних властивостей сальмонельозного антигену, перорально і парентерально введеного поросятам у 30-добовому віці, які експериментально інфіковані польовим штамом Salm. choleraesuis, підтверджують переваги перорального методу імунізації; експериментально доведено вищу ефективність імунної відповіді за перорального методу імунізації поросят, порівняно з парентеральним, що підтверджується даними розподілу антигену у тканинах організму, реакцією лімфоїдних органів та превентивними властивостями сальмонельозного антигену.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. У господарствах, неблагополучних щодо сальмонельозу свиней, з метою профілактики захворювання поросят слід імунізувати перорально інактивованим антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis, починаючи з 20-30-добового віку, шляхом випоювання з молоком 3 рази з інтервалом 14 діб у дозах 40 мл 10 млрд м. к.
2. Для діагностики збудника сальмонельозу “Методичні рекомендації щодо бактеріологічних методів дослідження на сальмонельоз” (для лікарів-бактеріологів лабораторій ветеринарної медицини України та студентів факультету ветеринарної медицини. - Біла Церква, 2006) затверджених НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 20 грудня 2006 року).
2. Івченко В.М., Глуховенко І.О. Показники клітинної реакції крові поросят на введення сальмонельозної вакцини // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2002. - Вип. 21. - С. 80-83. (Дисертантка організувала і провела дослідження, обробила і узагальнила результати, підготувала роботу до друку).
3. Глуховенко І.О. Показники гуморального імунітету в поросят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2003. - Вип. 25., Ч. 2. - С. 38-43.
4. Глуховенко І.О. Розподіл сальмонельозного антигену в організмі поросят при пероральній імунізації // Вет. медицина України, - 2004. - №6. - С. 27-28.
5. Глуховенко І.О. Показники БАС і ЛАС крові поросят, перорально імунізованих у різному віці після народження від свиноматок, вакцинованих сальмонельозним антигеном // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2004. - Вип. 28. - С. 40-49.
6. Глуховенко І.О. Вплив інактивованого сальмонельозного антигену на титри антитіл поросят, імунізованих у 20-добовому віці // Вісник Полтавської держ. аграр. академії. - 2004. - С. 72-73.
7. Рубленко І.О. Показники лейкограми крові поросят, отриманих від неімунізованих і імунізованих свиноматок та вакцинованих сальмонельозним антигеном // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2005. - Вип. 34. - С. 118-124.
8. Рубленко І.О. Динаміка показників індексу міграції лейкоцитів у крові поросят, імунізованих сальмонельозним антигеном // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - 2006. - Том 8, № 2 (29) Ч.1. - С. 148-152.
9. Рубленко І.О. Превентивні властивості сироватки крові поросят, імунізованих сальмонельозним антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - 2006. - Вип. 39. - С. 118-122.
10. Методичні рекомендації щодо бактеріологічних методів дослідження на сальмонельоз (для лікарів-бактеріологів лабораторій ветеринарної медицини України та студентів факультету ветеринарної медицини / Івченко В.М., Рубленко І.О. та ін. - Біла Церква, 2006 - 23 с. порося антиген сальмонельозний імунітет
Рубленко І.О. Імунореактивність поросят різного віку при пероральному і парентеральному методах вакцинації сальмонельозним антигеном. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена вивченню імунологічних показників поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально і парентерально імунізовані сальмонельозним антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis у різному віці після народження. Вивчено розподіл перорально введеного сальмонельозного антигену у поросят, визначено місце його локалізації та морфологічні зміни в лімфоїдній тканині кишечнику, брижових лімфатичних вузлах і селезінці.
Реакцію організму поросят на сальмонельозний антиген вивчали за показниками абсолютної кількості Т- і В-лімфоцитів, ІМЛ, ОФР, титрами антитіл у сироватці крові й копрофільтратах, БАС та ЛАС крові. Показники превентивних властивостей сальмонельозного антигену, перорально і парентерально введеного поросятам у 30-добовому віці, які експериментально інфіковані польовим штамом Salm. choleraesuis, підтверджують про переваги перорального методу імунізації.
Експериментально доведена вища ефективність імунної відповіді за перорального методу імунізації поросят, порівняно з парентеральним, що підтверджується даними розподілу антигену, реакцією організму, реакцією лімфоїдних органів та превентивними властивостями сальмонельозного антигену. Результати дослідження свідчать про ефективність щеплення поросят сальмонельозним антигеном з місцевого штаму пероральним методом уведення, починаючи з 20-30-добового віку, тричі з інтервалом 14 діб у дозах 40 мл 10 млрд м. к.
Рубленко И.А. Иммунореактивность поросят разного возраста при пероральной и парентеральной вакцинации сальмонелллзным антигеном. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2007.
Диссертационная работа посвящена изучению иммунологических показателей поросят, которые получены от невакцинированных и вакцинированных свиноматок, а также перорально и парентерально иммунизированы сальмонелллзным антигеном с местного штамма Salm. choleraesuis в разном возрасте после рождения. Изучено распределение перорально введенного сальмонеллезного антигена у поросят, определены места его локализации и морфологические изменения в лимфатической ткани кишечника, брыжеечных лимфатических узлах и селезенке. Через 12 часов при обоих методах введения антигена, меченого 32Р, обнаружили его во всех тканях, кроме фекалий. При пероральному введении уже через 12 часов он локализовался в значительной концентрации в тонком и толстом отделах кишечника, желудке, селезенке, печени. Через 24 часа после перорального введения антигена отмечали дальнейшее повышение его концентрации в тонком отделе кишечника, брыжеечных лимфатических узлах, селезенке, печени, в крови и костном мозге, а снижение - в 1,6 раза в желудке, 1,2 - в почках, в 1,2 раза в толстом отделе кишечника, по сравнению с показателями, полученными в течение первых 12 часов после введения.
После парентерального введения поросятам антигена Salm. choleraesuis через 12 часов накопление его отмечали в почках, крови, селезенке и незначительное количество - в кишечнике и брыжеечных лимфатических узлах. Через 24 часа после введения антигена его концентрация в крови повысилась на 1404,3 имп/мин, а в почках - на 776,6 имп/мин.
Основным морфологическим субстратом местного иммунитета в организме поросят следует считать лимфатическую ткань, которая служит трамплином на пути антигена. Сальмонелллзный антиген, перорально введенный, действовал на клетки пейеровых бляшек, стимулировал размножение и миграцию их в Lamina propria, где они трансформировались в плазматические клетки.
Реакцию организма поросят на сальмонелллзный антиген изучали за показателями абсолютного количества Т- и В- лимфоцитов, ИМЛ, ОФР, титрами антител в сыворотке крови и копрофильтратах, БАС и ЛАС крови. Более выраженные изменения лейкограммы отмечали в поросят, которые получены от невакцинированных свиноматок и иммунизированных сальмонеллезным антигеном, по сравнению с показателями поросят, полученных от иммунизированных свиноматок. Перорально введенный поросятам в разном возрасте после рождения антиген способствовал увеличению абсолютного количества лимфоцитов, Т- и В-лимфоцитов. Изучение сравнительных показателей иммунокомпетентных клеток крови поросят, которые получены от невакцинированных и вакцинированных свиноматок и иммунизированы сальмонелллзным антигеном и вакциной против паратифа свиней, изготовленной на Херсонской биофабрике, свидетельствует о более выраженном стимулирующем действии сальмонелллзного антигена. Сравнение показателей влияния антигена местного штамма и вакцины на ИМЛ крови поросят, перорально и парентерально иммунизированных в 30-дневном возрасте, показывает, что сенсибилизирующее действие на лейкоциты периферической крови больше выражено у антигена Salm. choleraesuis: при пероральной иммунизации поросят от невакцинированных свиноматок ИМЛ крови варьировал от 0,26±0,03 до 0,44±0,04; при парентеральной - 0,4±0,04 - 0,81±0,24, а при сравнении вакцинных антигенов - соответственно 0,9±0,1 - 0,5±0,04 и 0,8±0,1 - 0,7±0,1.
При иммунизации поросят пероральным методом введения антигена, независимо от возраста, наблюдались высокие показатели ФА, ФИ и КБ, по сравнению с парентеральным методом. Клеточная реакция организма выше у поросят, которые получены от невакцинированных и вакцинированных свиноматок и иммунизированы в 30-дневном возрасте. Показатели ОФР периферической крови у поросят под действием вакцины против паратифа ниже, чем у иммунизированных сальмонелллзным антигеном.
Следует отметить, что сравнение показателей титров противосальмонелллзных антител в сыворотке крови и копрофильтратах поросят, которые получены от невакцинированных и вакцинированных свиноматок и иммунизированы сальмонелллзным антигеном в 20-дневном возрасте, подтверждает, что перорально введенный поросятам сальмонелллзный антиген более активно стимулировал выработку В-лимфоцитов, чем введенный парентеральным методом, что проявлялось повышением титров противосальмонелллзных антител.
Наиболее низкие показатели БАС крови определялись в группе поросят, иммунизированных в 10-дневном возрасте, а высокие - у поросят, иммунизированных в 30-дневном возрасте, потому что начало иммунизации в 10-дневном возрасте совпало с критическими периодами в их жизни: на 18-20-й день происходит распад иммуноглобулинов, а во второй группе поросят - отъем в месячном возрасте. Показатели ЛАС крови у поросят разных возрастных групп свидетельствуют о том, что сальмонелллзный антиген, перорально введенный поросятам в 20-, и 30-дневном возрасте, после реиммунизации вызывает повышение ЛАС крови в группах животных, иммунизированных пероральным методом. После иммунизации поросят 10-дневного возраста сальмонелллзным антигеном через 14 дней отмечалась тенденция к повышению показателей ЛАС крови. Перорально введенный сальмонелллзный антиген вызывает у поросят иммунную защиту от перорального заражения возбудителем Salm. choleraesuis, о чем свидетельствуют результаты проведенных исследований.
Результаты эксперимента свидетельствуют об эффективности иммунизации поросят сальмонеллезным антигеном местного штамма, при пероральном методе введения, начиная с 20-30-дневного возраста, 3 раза с интервалом 14 дней в дозах 40 мл 10 млрд м.к.
Rublenko I. Immunoreactivity of different age pigs at oral and parenteral vaccination with Salmonella antigen. - Manuscript.
The thesis for candidate degree of veterinary sciences, specialty 16.00.03 - veterinary microbiology and virology. - National agrarian University, Kiev, 2007.
The thesis is devoted to the studying of immunological indexes in pigs, which were obtained from unvaccinated and vaccinated dams. The vaccination of pigs of different age was done orally and parenteral using Salmonella antigen from local stamp Salm. choleraesuis. There was established the distribution of orally introduced Salmonella antigen in pigs, determined the place of its localization and morphological changes in intestine lymphoid tissue, mesenteries lymphatic nods and spleen. The reactivity of pigs to Salmonella antigen was studies using the indexes of absolute quantity of T- and B-lymphocytes, IML, OFR, titters of antibody in blood serum and comrotietrats, BABS and LABS. The indexes of preventive properties of Salmonella antigen orally and parenteral of 30-day pigs showed more positive effect of oral immunization.
The better immune reactivity at oral immunization, compared with the parenteral one, is proved by the experimental data on antigen distribution, organism and lymphoid organs reaction and preventive properties of Salmonella antigen.
The results of the investigations prove the good efficacy of vaccination of pigs with local stamp of Salmonella antigen, per os, starting from the age of 20-30 days, 3 times, with 14 days interval, using dosages of 40 ml 10 billion m. c.
