Вивчення поліморфізму антигенних систем крові у дітей Центрально-Української геногеографічної зони. Розгляд структури розподілу антигенних систем крові у дітей з НДЗ. Виявлення антигену, асоційованого зі схильністю опромінених дітей до розвитку НДЗ.
При цьому групу підвищеного ризику складають діти та підлітки, оскільки невеликі розміри та вища ніж у дорослих функціональна активність щитоподібної залози у дітей, що робить її більш схильною до розвитку радіоіндукованої патології (Степанова Е.И. и др., 1991; Чебан А.К., 1999; Олейник В.О., 2001). Визначити ступінь значущості імуногенетичних факторів крові в реалізації схильності до розвитку НДЗ як тироїдної передпатології у віддаленому післяаварійному періоді шляхом дослідження антигенного поліморфізму генетичних систем крові у взаємозвязку з деякими показниками імунного статусу дітей з НДЗ та з різним характером радіаційного опромінення, які мешкають на територіях Центрально-Української геногеографічної зони. Вивчити поліморфізм антигенних систем крові у дітей Центрально-Української геногеографічної зони. Порівняльний аналіз розподілу антигенів локусу А у дітей і в дорослого населення Центрально-Української геногеографічної зони показав, певну відмінність у частоті трапляння антигенів HLA-A1 (у дорослих 29,5 %, у дітей - 34,2 %), HLA-A2 - відповідно 33,6 % та 27,7 %. Порівняльний аналіз генетичної структури 135 дітей без НДЗ та загальнопопуляційної групи не виявив вірогідних розбіжностей в характері розподілу антигенів, генів, фенотипів та гаплотипів з урахуванням коефіцієнтів нерівноважного зчеплення, що свідчить про адекватність використання їх як контрольної групи для дітей з цієї ж місцевості, котрі мають НДЗ.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання - визначення ступеню значущості імуногенетичних факторів крові в реалізації схильності до розвитку НДЗ як тироїдної передпатології шляхом дослідження антигенного поліморфізму генетичних систем крові у взаємозвязку з імунним статусом дітей з НДЗ, які є мешканцями Центрально-Української геногеографічної зони та зазнали радіаційного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що є подальшим розвитком проблеми превентивної діагностики радіаційно-індукованих патологічних процесів. Поліморфізм генетичних систем крові дитячого населення за частотою трапляння HLA-А, B, Cw, DR, DQ, ABO, Rh-Hr, MNSS, Kell, Duffy, Kidd, Hp - відповідає такому серед дорослого населення Центрально-Української геногеографічної зони, що полегшує в подальшому визначення на основі асоціацій з антигенами генетичної схильності до захворювань. НДЗ як тироїдна передпатологія у дітей, які зазнали впливу радіаційного опромінення реалізується в 65% в патологію на тлі генетичної схильності, повязаної з наявністю HLA-A1, HLA-A19, HLA-B8, HLA-DR4. Це свідчить про можливий внесок автоімунної компоненти в реалізацію спадкової схильності до тироїдної патології внаслідок опромінення. Радіаційний фактор є індукуючим в механізмах реалізації генетично детермінованої схильності до імунологічних порушень і тироїдної патології у дітей з НДЗ при опроміненні, про що свідчить відсоток реалізації генетичної схильності до тироїдної патології у опромінених дітей на протилежність неопроміненим особам.
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання - визначення ступеню значущості імуногенетичних факторів крові в реалізації схильності до розвитку НДЗ як тироїдної передпатології шляхом дослідження антигенного поліморфізму генетичних систем крові у взаємозвязку з імунним статусом дітей з НДЗ, які є мешканцями Центрально-Української геногеографічної зони та зазнали радіаційного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що є подальшим розвитком проблеми превентивної діагностики радіаційно-індукованих патологічних процесів.
1. Поліморфізм генетичних систем крові дитячого населення за частотою трапляння HLA-А, B, Cw, DR, DQ, ABO, Rh-Hr, MNSS, Kell, Duffy, Kidd, Hp - відповідає такому серед дорослого населення Центрально-Української геногеографічної зони, що полегшує в подальшому визначення на основі асоціацій з антигенами генетичної схильності до захворювань.
2. НДЗ як тироїдна передпатологія у дітей, які зазнали впливу радіаційного опромінення реалізується в 65% в патологію на тлі генетичної схильності, повязаної з наявністю HLA-A1, HLA-A19, HLA-B8, HLA-DR4. НДЗ, Характерною ознакою є вірогідно підвищене представництво антигенів HLA-B35, HLA-B27, які є маркерами розвитку автоімунних процесів. Це свідчить про можливий внесок автоімунної компоненти в реалізацію спадкової схильності до тироїдної патології внаслідок опромінення. Антигенам HLA-А3, HLA-B40 належить протективна функція щодо ризику розвитку НДЗ.
3. Встановлено вірогідно підвищену концентрацію антигенів, асоційованих з ризиком НДЗ, у дітей з поглинутими дозами на щитоподібну залозу від 200 до 500 СЗВ та понад 500 СЗВ.
4. Найбільш суттєві зміни в субпопуляційному складі імунокомпетентних клітин у дітей з НДЗ асоційовані з такими антигенними специфічностями: зниження кількості CD4 клітин - HLA-А21 (RR=5,41) HLA-А21,DR5 (RR=3,16); зниження кількості CD8 клітин - HLA-А19 (RR=3,16); HLA-DR5 (RR=3,54); знижений коефіцієнт CD4/8 - HLA-А1 (RR=3,54) HLA-В8 (RR=2,93); зниження кількості CD3 клітин - HLA-DR3 (RR=4,61); підвищена кількість CD19 клітин - HLA-B35,DR3 (RR=5,13).
5. Наявність у фенотипі дітей з НДЗ, які мешкають на контрольованих територіях, маркерів підвищеної радіочутливості організму (HLA-А10; HLA-B38; HLA-DR4) підсилює ступінь ризику реалізації схильності до тироїдної патології, доказом цього є діагностована через пять років патологія щитоподібної залози в 65% в порівнянні з 15% в контрольній популяції
6. Радіаційний фактор є індукуючим в механізмах реалізації генетично детермінованої схильності до імунологічних порушень і тироїдної патології у дітей з НДЗ при опроміненні, про що свідчить відсоток реалізації генетичної схильності до тироїдної патології у опромінених дітей на протилежність неопроміненим особам.
Практичні рекомендації
1. У дітей з НДЗ, що зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС, імуногенетичне обстеження сприяє прогнозуванню реалізації спадкової схильності до тироїдної патології. Антигени системи HLA (HLA-A1, HLA-A19, HLA-B8, HLA-DR4, HLA-B35 та HLA-B27) являють собою критерії ризику реалізації генетичної схильності і наявність їх у фенотипі є підставою для формування груп підвищеного ризику по виникненню та розвитку пострадіаційної тироїдної патології у дітей.
2. Вірогідна асоційованість імуногенетичних чинників з порушеннями в імунологічному статусі, дає підставу для використання імуногенетичних критеріїв при прогнозуванні напрямку імунологічного реагування організму дитини з НДЗ в умовах радіаційного впливу, а саме на підставі асоціації зниження кількості CD4 клітин - з HLA-А2 (RR=5,41) та HLA-А2, DR5 (RR=3,16); зниження кількості CD8 клітин - з HLA-А19 (RR=3,16) і HLA-DR5 (RR=3,54); знижений коефіцієнт CD4/8 - з HLA-А1 (RR=3,54) та HLA-В8 (RR=2,93); зниження кількості CD3 клітин - з HLA-DR3 (RR=4,61); підвищена кількість CD19 клітин - з HLA-B35,DR3 (RR=5,13).
3. На основі встановлених закономірностей підтверджена необхідність диспансерного нагляду за дітьми, як знаходяться у стані передпатології, яким є НДЗ.
Список литературы
1. Чумак А.А., Минченко Ж.Н., Дмитренко Е.А, Нефедова Р.А. Иммуногенетические факторы в модуляции иммунного ответа у больных острой лучевой болезнью// Радиобиология. - 1990. - Т.30. - С.561.
2. Чумак А.А., Базыка Д.А., Талько В.В., Минченко Ж.Н., Нягу А.И., Савран А.В., Дмитренко Е.А., Беляева Н.В. Иммунологические показатели у работников 30-километровой зоны Чернобыльской АЭС // Вестн. АМН СССР. - 1991. - №11. - С.46-47.
3. Чумак А.А., Базыка Д.А., Талько В.В., Минченко Ж.Н., Безпаленко А.Г., Беляева Н.В., Герасименко Н.К., Дмитренко Е.А., Коноплева Ю.Л., Нефедова Р.А., Прахова В.К., Савран А.В., Цива С.А.Иммунологические аспекты изучения контингентов населения подвергшихся воздействию ионизирующей радиации в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Вестн. АМН СССР. - 1991. - №8. - С.16-19.
4. Минченко Ж.Н., Дмитренко Е.А., Юхимук Л.Н. Серологическая характеристика аллоантигенных систем крови у детей, проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами // Всесоюзн. научн. конф. “Иммунный статус человека и радиация”. - Гомель, сентябрь, 1991г., Тез. Докл. - М. - 1991. - С.77-78.
5. Дехтярева О.С., Талько В.В., Дмитренко Е.А., Савран А..В. Влияние иммунных механизмов на тиреоидную систему детей, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения вследствие аварии на Чернобыльской АЭС // Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. док. Респуб. научно-практ. конф. - Киев,1991. - С.64.
6. Минченко Ж.Н. Дмитренко Е.А. Чумак А.А. Иммуногенетические подходы к формированию групп риска по эндокринной патологии у детей, проживающих на территориях, неблагоприятных порадиационной обстановке// Актуальные проблемы лыквидации медицинских последствий аварии на ЧАЭС: Тез. докл. Укр. Научно-практ. Конф. 21-23 апреля 1992г., г.Киев. - К., 1992. - С.147.
7. Минченко Ж.Н., Чумак А.А., Дмитренко Е.А. Ассоциированность генов HLA-комплекса с параметрами клеточного иммунитета у детей, проживающих на территории повышенного радиационного контроля // Вопросы радиационной психиатрии: Науч. труды Киевского НИИ общей и судебной психиатрии . - К., 1993. -С.90-91.
8. Минченко Ж.Н., Чумак А.А., Базыка Д.А., Дмитренко Е.А. Иммуногенетические факторы и иммунологическая реактивность при вторичной иммунологической недостаточности // Чернобыль и здоровье людей: Тез. докл. научно-практ. конф. 20-22 апреля 1993г., г. Киев. - К., 1993. - С. 208.
9. Дмитренко Е.А Иммуногенетические подходы к формированию групп риска по эндокринной патологии у детей, проживающих на территориях, неблагоприятных порадиационной обстановке // Вопросы радиационной психиатрии: Науч. труды Киевского НИИ общей и судебной психиатрии . - К., 1993. -С.89.
10. Чумак А.А., Базика Д.А., Беляева Н.В., Мінченко Ж.Н., Дмитренко Е.А., Войтех Л.В., Каргаполов А.В., Жихарев С.Д., Гречанский В.И., Плескач О.Я. Иммунологические исследования в системе диспансерного наблюдения детей, проживающих в зонах радиологического контроля // Чернобыль и здоровье населения : Тез. докл. науч.-практ. конф., 25 - 26 апреля 1994 г. - К., 1994. - Т.3. - С. 179 -180.
11. ЧУМАКА.А., Базыка Д.А., Беляева Н.В., Минченко Ж.Н., Дмитренко Е.А., Войтех Л.В., Каргаполова А.В., Жихарев С.Д., Гречанский В.И., Плескач О.Я. Иммунный статус детей, проживающих в зонах радиоэкологического контроля // 100 років відкриття рентгенівських променів: Тез. доповідей Українського конгресу радіологів (Укр"95), Київ, 15-18 травня 1995 р. - К., 1995. - С.187 -188.
12. Chumak A. A., MINCHENCOJ.N., Bazyka D. A, Beliaeva N.V., Voitekh L.V., Dmytrenko E.A. HLA-genetic determinants and subpopulation antigens of immunocompetent cells in the formation of secondary immunologic disfunctions among the children from radiation contaminated territories. -Child Health 2000, 2d World kondress and Exposition, May 30 - June 3, 1995, Vancouver, Canada: Abstracts Presentations and Posters. - Health Canada: Vancouver, 1995 . - P.72.
13. Мінченко Ж.М., Чумак А.А,. Базика Д.А., Бєляєва Н.В., Богданович Л.В., Дмитренко О.О. ПЕТРАКОВВ.М. HLA-генетичні детермінанти і субпопуляційна організація імунокомпетентних клітин у формуванні вторинних порушень і соматичної патології у дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях// Наука. Чорнобиль - 98: Збірка тез наук.-практ. Конф., Київ, 1 - 2 квітня 1999 р. - К., 1997. - С. 195.
14. Чумак А.А., Базика Д.А., Мінченко Ж.М., Бєляєва Н.В., Азарскова М.В.. Шевченко С.В., Богданович Л.В., Дмитренко О.О. ПЕТРАКОВВ.М. Імунологічний моніторинг контингентів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та система заходів з профілактики та лікування осіб з проявами набутої імунної недостатності // Наука. Чорнобиль - 98: Збірка тез наук.-практ. Конф., Київ, 1 - 2 квітня 1999 р. - К., 1997. - С. 194 - 195.
15. Дмитренко О.О. Особливості розподілу HLA-антигенів ІІ класу в дитячій популяції Центрально-Української геногеографічної зони України // Гематологія і переливання крові. - К., 1998. Вип. 29. - С. 113 - 117.
16. Чумак А.А., Мінченко Ж.М., Дмитренко О.О. Вплив імуногенетичних чинників радіочутливості людського організму на формування імунологічних порушень у дітей, що мешкають в зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролюго // Наука. Чорнобиль - 97: Збірка тез наук.- практ. Конф., Київ, 11 - 12 лютого 1998р. - К., 1998. - С. 155.
17. Дмитренко Е.А., Минченко Ж.Н., Чумак А.А. Иммуногенетические факторы крови и формирование иммунологических нарушений у детей, проживающих в зонах гарантированного и добровольного отселения и усиленного радиационного контроля // Імунологія та алергологія. - 1999. - № 3. - С. 84 -85.
18. Мінченко Ж.М., Чумак А.А., Дмитренко О.О., Лазаренко Я.М., Полос Т.М. Імуногенетичні ризики реалізації віддалених пострадіаційних ефектів на рівні соматичної патології в осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії / Імунологія та алергологія.- 2000.- № 2-3.- С. 80.
19. ЧУМАКА.А., МИНЧЕНКОЖ.Н., ДМИТРЕНКОЕ.А., Петраков В.М. Гиперплазия щитовидной железы и HLA-антигенные характеристики детей, подвергшихся радиационному воздействию // Проблеми екологічної та медичної генетики: Збірник наукових праць.-Київ-Луганськ-Харків.-1999.-Вип. 3 (23).-с.360-368.
20. Минченко Ж.Н., Базыка Д.А. Бебешко В.Г., Дмитренко Е.А., Беляева Н.В., Чумак А.А. HLA-фенотипическая характеристика и субпопуляционная организация иммунокомпетентных клеток в формировании пострадиационных эффектов в детском возрасте // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Монография в 3 книгах. Книга 2. Клинические аспекты Чернобыльской катастрофы / под ред. В.Г.Бебешко, А.Н. Коваленко.- К.: Медэкол МНИЦ Био-Экос, 1999.-С. 55-65.
