Виявлення імуногенетичних факторів ризику формування анеуплоїдного потомства для удосконалення підходів до формування груп ризику на діагностику хромосомної патології. Дослідження взаємозв’язку між схильністю до народження дітей з анеуплоїдною патологією.
Так, синдром Дауна, обумовлений трисомією по 21 хромосомі, складає 80% всієї природженої патології серед дітей, зустрічається у 14% генетично зумовлених спонтанних абортів, а його частота серед новонароджених становить 1:700. Як відомо з літературних даних, такі порушення характерні для дітей з синдромом Дауна та синдромом Тернера, причому вони мають, в більшості аутоімунний характер [L. Таким чином, небезпідставним є припущення, що порушення функції щитовидної залози та навикове невиношування вагітності у батьків є факторами, які можуть сприяти схильності до народження потомства з анеуплоїдною хромосомною патологією. Вивчити розподіл HLA-антигенів I-го класу серед батьків дітей з синдромом Дауна та синдромом Тернера. Вперше у батьків дітей з синдромом Дауна досліджено розподіл алелей гена DQA1 II-го класу HLA та встановлена чітка позитивна асоціація з алеллю DQA1*0301, особливо у матерів таких дітей.Слід зауважити, що антиген B51 зустрічається в два рази частіше в групі хворих з аутоімунним тиреоїдитом, ніж в групі матерів дітей з порушеннями функції щитовидної залози, і взагалі характеризується найвищим рівнем асоціації, який ми тільки могли спостерігати в нашій роботі. Отже, на основі отриманих результатів і враховуючи те, що група матерів дітей з порушеннями функції щитовидної залози неоднорідна і характеризується широким діапазоном різноманітних тиреоїдитів, а група індивідів з аутоімунним тиреоїдитом достатньо клінічно однозначна, можна допустити, що саме антиген B51 відповідає за схильність до тиреоїдиту власне аутоімунного характеру. Серед антигенів протекторів був виділений лише один - антиген A9 в групі хворих з аутоімунним тиреоїдитом. Отримані результати однозначно показують, що обстежені групи людей (батьки дітей з синдромом Дауна і синдромом Тернера, матері дітей з порушеннями функції щитовидної залози та хворі з аутоімунним тиреоїдитом) мають спільні антигени “агресори”, а саме антигени B40 та B51. На основі чого, можна стверджувати, що антигени B40 та B51, попередньо виділені нами серед маркерів схильності до формування анеуплоїдної хромосомної патології в групах батьків дітей з синдромом Дауна і синдромом Тернера усе ж, початково і в першу чергу очевидно, є маркерами схильності до порушень функції щитовидної залози і зокрема аутоімунного характеру.Антигени B40 та B51 виявилися також маркерами схильності до порушень функції щитовидної залози, а наявність антигену B51 може розглядатися як фактор ризику до аутоімунного тиреоїдиту. Наявність у батьків дітей з анеуплоїдною хромосомною патологією HLA-антигенів B40 та B51 може свідчити про їх схильність до порушень функції щитовидної залози, зокрема аутоімунного характеру. Порушення функції щитовидної залози, зокрема аутоімунний тиреоїдит, можна розглядати як суттєвий фактор ризику формування анеуплоїдної хромосомної патології в потомстві і ведуча роль при цьому належить материнському організму. В групі батьків дітей з синдромом Дауна, особливо серед жінок, встановлена чітка позитивна асоціація з алеллю DQA1*0301 головного комплексу гістосумісності людини II-го класу, що дозволяє розглядати її як фактор ризику при формуванні потомства з синдромом Дауна і свідчить про особливий внесок жінки у формування такого потомства. Наявність в групі батьків дітей з синдромом Дауна алелі DQA1*0301 гена DQA1 II-го класу головного комплексу гістосумісності, яка, за даними літератури асоціюється з тиреоїдними порушеннями, зокрема з аутоімунним тиреоїдитом, передбачає схильність батьків дітей з синдромом Дауна до аутоімунного тиреоїдиту.
План
1. Загальна характеристика роботи імуногенетичний потомство хромосомний анеуплоїдний
Вывод
1. Отримані результати свідчать про наявність у людини імуногенетичних маркерів схильності до відтворення потомства з анеуплоїдною хромосомною патологією.
2. Імуногенетичним фактором ризику народження дітей з синдромом Дауна є наявність у батьків A10, B40, B41 та B51 антигенів головного комплексу гістосумісності.
3. Імуногенетичним фактором ризику формування синдрому Тернера є наявність у батьків B40 та B51 антигенів головного комплексу гістосумісності.
4. Антигени B40 та B51 виявилися також маркерами схильності до порушень функції щитовидної залози, а наявність антигену B51 може розглядатися як фактор ризику до аутоімунного тиреоїдиту.
5. Наявність у батьків дітей з анеуплоїдною хромосомною патологією HLA-антигенів B40 та B51 може свідчити про їх схильність до порушень функції щитовидної залози, зокрема аутоімунного характеру. Причому, позитивна асоціація з цими антигенами виявлена, в основному, у жінок.
6. Порушення функції щитовидної залози, зокрема аутоімунний тиреоїдит, можна розглядати як суттєвий фактор ризику формування анеуплоїдної хромосомної патології в потомстві і ведуча роль при цьому належить материнському організму.
7. Антигени A10 та B41 є також маркерами схильності до навикового невиношування вагітності, що дозволяє віднести подружні пари з навиковим невиношуванням вагітності в групу ризику по народженню дітей з анеуплоїдною хромосомною патологією.
8. В групі батьків дітей з синдромом Дауна, особливо серед жінок, встановлена чітка позитивна асоціація з алеллю DQA1*0301 головного комплексу гістосумісності людини II-го класу, що дозволяє розглядати її як фактор ризику при формуванні потомства з синдромом Дауна і свідчить про особливий внесок жінки у формування такого потомства.
9. Наявність в групі батьків дітей з синдромом Дауна алелі DQA1*0301 гена DQA1 II-го класу головного комплексу гістосумісності, яка, за даними літератури асоціюється з тиреоїдними порушеннями, зокрема з аутоімунним тиреоїдитом, передбачає схильність батьків дітей з синдромом Дауна до аутоімунного тиреоїдиту.
10. Отримані результати дозволяють рекомендувати медико-генетичній службі України при формуванні груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології враховувати імуногенетичні особливості подружніх пар.
список робіт, опублікованих за темою дисертації
1.Заставна Д.В., Созанский О.А., Терпиляк О.И. Роль клеток супрессоров в системе мать-плод // Акушерство и гинекология. - 1991. - №2. - С.13-16.
2.Терпиляк О.І. Особливості розподілу HLA-антигенів в сімях з анеуплоїдною хромосомною патологією // Цитология и генетика. - 1999. - Т.2, №5. - С.71-76.
4.Терпиляк О.І., Заставна Д.В., Гнатейко О.З.Імуногенетичні маркери формування потомства з анеуплоїдною хромосомною патологією // Буковинський медичний вісник. - 2000. - №1-2. - C.123-124.
5.Заставна Д.В., Терпиляк О.І., Гірняк Л.С., Акопян Г.З., Лозинська М.Р. Частота і спектр аберацій хромосом та розподіл антигенів головного комплексу гістосумісності дітей Коростенського району Житомирської області // Тез. Докл. Междунар. конф. “Радиационно-экологические аспекты аварии на ЧАЭС”: - Киев. - 1993. - C.153-153.
7.Zastavna D.V., Terpyliak O.I., Hnatejko O.Z. Interferon-production of pregnant women and the influence of interferon on T-cells system in human embryos // Cesco-slovenska pediatrie. - 1997. - №7. - P.584.
8.Заставна Д.В., Терпиляк О.І., Чайковська Г.С., Ничка О.Р., Дейчук І.Л. Розподіл антигенів головного комплексу гістосумісності, рівень циркулюючих імунних комплексів та середньомолекулярних сполук сироватки крові у батьків дітей з синдромом Дауна // Тез. Доп. Наук.-практ. конф. ”Віддалені наслідки опромінення в імунній та гемопоетичній системах”. - Київ. - 1996. - С.196-197.
9.Заставна Д.В., Терпиляк О.І., Чайковська Г.С., Ничка О.Р., Скиданович С.Н. Особливості імунного та хромосомного статусу у батьків дітей з хворобою Дауна // Ехографія в перінатології, гінекології, педіатрії: IV щорічн. збірн. УАЛ УДПГ. - Кривий Ріг. - 1997. - С.171-172.
10.Zastavna D.V., Terpyliak O.I., Hnatejko O.Z. Distribution of HLA-antigens among the families with Down syndrome children // Proc. Peco-Eucromic Congress on Prenatal Diagnosis. - Budapest (Hungary) - 1997. - P.55
11.Заставна Д.В., Терпиляк О.І. HLA-антигени як маркери формування анеуплоїдного потомства // Укр. мед. вісті. - 1998. - Т.2, Ч.1-2. - С.258.
12.Заставна Д.В., Терпиляк О.І., Гулеюк Н.Л., Макух Г.В., Гнатейко О.З. Особливості деяких генетичних структур соматичних клітин як маркерів для пренатальної діагностики природженої та спадкової патології // Ехографія в перінатології, гінекології, педіатрії: V щорічн. збірн. УАЛ УДПГ. - Кривий Ріг. - 1999. - С.175-176.
13.Zastavna D., Gulejuk N., Terpyliak O., Hnatejko O. Die Besonderheiten der gewissen genetischen Strukturen von den somatischen Zellen als Marker fur die Pranataldiagnostik der Chromosompathologie // Bajerisches-Ukrainisches Symposium. Perynatologie. Neurologie.- Odessa (Ukraine). - 1999. - P.53.
14.Заставна Д.В., Терпиляк О.І. Імуногенетичні маркери формування потомства з анеуплоїдною хромосомною патологією // Збірн. тез II-го Конгресу Укр. асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як частина родини”. - Харків. - 2000 - С.107-108.
15.Zastavna D.V., Terpyliak O.I., Hnatejko O.Z. Immunogenetic markers of aneuploid offspring development // Proc. International Conference “Placentologic monitoring studies and ecotoxicologic aspects of genetic diseases”. - Krakow (Poland). - 2000. - P.12.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
