Імунофізіологічні фактори протипухлинного захисту молочної залози собак - Автореферат

Стан імунної системи, однієї із складової гомеостазу тварин має важливе значення для організму в умовах пухлинного росту. Проте в міру накопичення знань про стан цієї системи при пухлиноутвореннях, дедалі більше виявляється неоднозначність розуміння її ролі у виникненні, розвитку та лікуванні онкологічної патології. Тривалий час існувала концепція Ф.Бернета (1971), яка передбачала можливість виникнення злоякісних пухлин внаслідок накопичення мутантних клітин на тлі зниження функціональної активності системи імунітету. Клінічно відомо, що імунна недостатність супроводжує пухлину від початку до закінчення її розвитку, а тому вивчення імунофізіологічного стану організму собак різного віку при виникненні, розвитку та лікуванні пухлин залишається актуальним і потребує подальшого дослідження з метою розробки ефективних способів протипухлинного захисту молочної залози даного виду тварин. Зясувати особливості імунофізіологічного статусу організму здорових собак-донорів різного віку, а також їх аналогів у процесі розвитку та лікування пухлин молочної залози із застосуванням методів імунотерапії.До першої групи увійшли клінічно здорові собаки - контроль (К), другу групу (п=8) дослідну (Д1) складали тварини з наявними пухлинами молочної залози, комплекс лікування яких проводили з використанням оперативного втручання з наступною терапією цитостатиком; до третьої групи (Д2) увійшли собаки-пухлиноносії післяоперативне лікування яких проводилось за допомогою розробленої у нашому університеті автовакцини. Після оперативного втручання, для запобігання рецидивів, собакам 2 групи вводили циклофосфан, внутрішньомязово в дозі 20 мг на кг маси тіла. Із таблиці видно, що вже на 7-му добу після хірургічного видалення пухлини молочної залози у собак обох груп зростає вміст загального білка і альбумінів і гемоглобіну, а після завершення курсу лікуванні їх рівень наближається до показників здорових тварин, або навіть перевищує їх (імуноглобуліни собак Д2 групи). Підвищений рівень імуноглобуліну у собак другої групи після повного курсу імунотерапії проявлявся явищами регресії пухлин, відсутністю метастазів і продовженням життя тварин. 4 видно, що у хворих собак, загальна кількість Т-лімфоцитів знизилась після операції на 16,9% (Р<0,01) , після лікування цитостатиком на 13,6% (Р<0,05), а після імунотерапії лише на 11,1% і наблизилася до показників здорових тварин.У дисертації на основі проведених комплексних досліджень розкрито нові аспекти імунофізіологічного стану організму здорових собак і носіїв злоякісних пухлин молочних залоз. У собак-пухлиноносіїв, ще до хірургічного втручання, вірогідно знижується вміст загального білка в сироватці крові на 12% (Р<0,05), альбумінів на 19% (Р<0,01), гама-глобулінів на 52,0% (Р<0,01), за рахунок зростання альфа1-і альфа2-і бета-глобулінових фракцій. У крові хворих собак до хірургічного втручання достовірно знижується рівень клітинних факторів імунітету, зокрема, загальна кількість Т-лімфоцитів (CD3 ) - на 13,2% (Р<0,05), Т-гелперів-індукторів (CD4 ) - на 12,1% (Р<0,05) і В-лімфоцитів (CD19 ) - на 4%, при незмінності числа Т-супресорів-кілерів (CD8 ). У крові хворих собак до хірургічного видалення пухлин молочної залози вірогідно знижується рівень клітинних факторів природного імунітету, зокрема фагоциторна активність лейкоцитів на 27,4% (Р<0,01), а фагоцитарний індекс - у 4-5 разів. Після хірургічного видалення пухлин молочної залози в організмі хворих собак посилюється імуносупресивний стан, який супроводжується подальшим вірогідним зниженням у крові загальної кількості лейкоцитів на 48,2±2,6% (Р<0,001), лімфоцитів на 21,2±1,1% (Р<0,01), популяцій CD3 , CD4 і CD8 Т-клітин відповідно на 12,6±0,3%; 16,7±0,4% і 10,2±0,2% (Р<0,05), рівня фібриногену на 32,3±1,6% (Р<0,01), ферментів антиоксидантної системи (каталази і СОД), без суттєвих змін числа CD19 -В-лімфоцитів.

2. Основний зміст роботи

У дисертації на основі проведених комплексних досліджень розкрито нові аспекти імунофізіологічного стану організму здорових собак і носіїв злоякісних пухлин молочних залоз.

Встановлено, що основні показники протипухлинного захисту у хворих собак, порівняно із здоровими тваринами-аналогами за віком і породою, є зниженими. Для отримання стійкого клінічного видужання собак-пухлиноносіїв і для посилення імунного захисту їх організму слід поєднувати оперативне видалення пухлини з імунотерапією у післяопераційний період.

1. У собак-пухлиноносіїв, ще до хірургічного втручання, вірогідно знижується вміст загального білка в сироватці крові на 12% (Р<0,05), альбумінів на 19% (Р<0,01), гама-глобулінів на 52,0% (Р<0,01), за рахунок зростання альфа1- і альфа2- і бета-глобулінових фракцій. У всіх хворих собак в сироватці крові виявлено високий відсоток С-реактивного білка (52,4-72,4%), тоді як у клінічно здорових тварин цей білок був відсутній.

2. У крові хворих собак до хірургічного втручання достовірно знижується рівень клітинних факторів імунітету, зокрема, загальна кількість Т-лімфоцитів (CD3 ) - на 13,2% (Р<0,05), Т-гелперів-індукторів (CD4 ) - на 12,1% (Р<0,05) і В-лімфоцитів (CD19 ) - на 4%, при незмінності числа Т-супресорів-кілерів (CD8 ). У хворих собак-носіїв пухлин молочних залоз знижується у 5 разів кількість бластних клітин у відповідь на фітогемаглютинін (ФГА), число мітозів - в 11 разів, фагоцитарна активність лейкоцитів на 22,4% (Р<0,01).

3. У крові хворих собак до хірургічного видалення пухлин молочної залози вірогідно знижується рівень клітинних факторів природного імунітету, зокрема фагоциторна активність лейкоцитів на 27,4% (Р<0,01), а фагоцитарний індекс - у 4-5 разів. Одночасно достовірно зменшується кількість еритроцитів, гемоглобіну та активність каталази і супероксиддисмутази (СОД). Натомість вміст дієнових конюгатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА) достовірно зростає відповідно на 24,3 і 26,7% (Р<0,01).

4. Після хірургічного видалення пухлин молочної залози в організмі хворих собак посилюється імуносупресивний стан, який супроводжується подальшим вірогідним зниженням у крові загальної кількості лейкоцитів на 48,2±2,6% (Р<0,001), лімфоцитів на 21,2±1,1% (Р<0,01), популяцій CD3 , CD4 і CD8 Т-клітин відповідно на 12,6±0,3%; 16,7±0,4% і 10,2±0,2% (Р<0,05), рівня фібриногену на 32,3±1,6% (Р<0,01), ферментів антиоксидантної системи (каталази і СОД), без суттєвих змін числа CD19 -В-лімфоцитів. Вміст основних продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) - ДК при цьому продовжує зростати на 6,2±0,2 мкмоль/л.

5. В процесі післяхірургічного лікування цитостатичним препаратом циклофосфаном порівняно з імунотерапією більшість імунологічних показників зберігається на пониженому рівні. Зокрема, вміст альфа1 і гама-глобулінів знижений відповідно на 6,3±0,2% (Р<0,05) і 14,7±0,7% (Р<0,01), CD3 , CD4 і CD19 -лімфоцитів відповідно на 16,7±0,7, 14,1±0,5 і 9,6±0,2% (Р<0,05). Кількість CD8 -Т-супресорів та С-реактивного білка при цьому зросли відповідно на 18,1±0,7 і 9,8±0,2% (Р<0,01).

6. При застосуванні імунотерапії впродовж комплексного лікування переважна більшість показників імунофізіологічного стану собак наближається до величин характерних для клінічно здорових тварин. Так, до факторів імунного захисту, які перевищують контрольні показники здорових собак-аналогів відносяться: вміст загального білка в сироватці крові, альфа1-глобуліни, число CD19 В-лімфоцитів, імунорегуляторний індекс (відношення CD4 /CD8 ). Решта досліджуваних показників, після завершення курсу комплексного лікування собак, наближалися до контрольних величин.

7. Отримані результати свідчать про те, що застосування специфічної автовакцини в якості імунотерапії собак-пухлиноносіїв молочної залози підвищує захисний потенціал організму, зменшує кількість метастазів і рецидивів хвороби.

Практичні рекомендації

1. Визначення вмісту імуноглобулінів класу G1 Т-гелперних і Т-цитотоксичних лімфоцитів, активності фагоцитарної та антиоксидантної системи в крові собак може бути використано для діагностики пухлин молочної залози.

2. Для підвищення протипухлинного захисту та профілактики рецидивів хвороби, отримання стійкого клінічного видужання собак при пухлинах молочної залози, рекомендується комплексне лікування, яке включає оперативне видалення бластоми та імунотерапію аутовакциною за методикою описаною нами у «Деклараційному патенті №98126325 від 01.12.1998р.».

3. Теоретичні та клінічні розробки результатів дисертації рекомендується включити у навчальні посібники та програми з підготовки фахівців ветеринарної медицини та вивчення курсу «Ветеринарна імунологія та онкологія».

1. Завірюха В.І. Папіломатоз тварин, ефективність консервативно-оперативних методів лікування / В.І.Завірюха, В.Ф.Шекель // Актуал. пробл. мед., біол., вет. і с.-г-ва. ? 1998. ? Т. 4. ? С. 276?277.

Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні гемограми, аналізі отриманих даних результатів і підготовці статті до друку.

2. Онкологічні хвороби тварин і методи їх лікування / [В.І.Завірюха, В.І.Саєвич, В.Ф.Шекель та ін.] // Наук. вісн. ЛДАВМ. ? 1999. ? Вип. ІІ. ? С. 56?62.

Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні клінічних і гематологічних показників, аналізі результатів і написанні статті.

3. Маслянко Р.П. Медіатори системи імунітету тварин / Р.П.Маслянко, Т.С.Матвіїшин, В.Ф.Шекель // Наук. вісн. ЛНАВМ. ? 2005. ? Т. 7 (27). ? С. 142?150.

Дисертант проводив аналіз експериментальних досліджень та узагальненні даних, брав участь в обґрунтуванні матеріалів, підготовці їх до друку.

4. Маслянко Р.П. Гемолітична резистентність еритроцитів собак при розвитку та лікуванні пухлин молочної залози / Р.П.Маслянко, В.Ф.Шекель // Сільський господар. ? 2006. ? № 9?10. ? С. 18?19.

Дисертант організував дослід, брав участь у дослідженні крові, аналізі результатів і написанні статті.

5. Маслянко Р.П. Сучасні аспекти імунології неопластичних процесів у тварин / Р.П.Маслянко, В.Ф.Шекель // Наук. вісн. ЛНАВМ. ? 2005. ? Т. 7, Ч. 1. ? С. 171?177.

Дисертант проводив аналіз літературних і експериментальних даних, брав участь в обґрунтуванні положень статті, підготовці матеріалів до друку.

6. Маслянко Р.П. Взаємодія імунокомпетентних клітин з клітинами пухлин / Р.П.Маслянко, В.Ф.Шекель // Біологія тварин. ? 2005. ? Т. 7 (2). ? С. 56?61.

7. Мисак А.Р. Морфологія окремих пухлин великої рогатої худоби і собак / А.Р.Мисак, В.Ф.Шекель, В.І.Завірюха // Наук. вісн. ЛНАВМ. ? 2004. ? Т. 6. ? С. 56? 60.

Дисертант брав участь у проведенні дослідів, визначенні гемограми, аналізі результатів і підготовці матеріалів до друку.

8. Шекель В.Ф. Особливості антиоксидантного захисту в організмі собак при онкології молочної залози / В.Ф.Шекель // Сільськ. господар. ? 2006. ? № 9?10. ? С. 18?19.

9. Шекель В.Ф. Пухлини собак і принципи їх лікування / В.Ф.Шекель, В.І.Завірюха // Проблеми вет. обслугов. дрібних тварин : зб. матеріалів наук. конференції. ? К., 1998. ? С. 39?42.

Дисертант брав участь у проведенні дослідів, визначенні гемограми та показників імунітету, узагальнив дані та підготовив статтю до друку.

10. Шекель В.Ф. Імунотерапія в системі лікування тварин хворих пухлинами / В.Ф.Шекель, В.І.Завірюха, А.Р.Мисак // Наук. вісн. ЛНАВМ. ? 2004. ? Т. 6 (3). ? С. 144?149.

Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні показників гемогами та імунітету, аналізі результатів і написанні статті.

11. Шекель В.Ф. Схема загальних оперативно-консервативних заходів при лікуванні собак з пухлинами / В.Ф.Шекель, В.І.Завірюха // Пробл. вет. обслуг. дрібних домаш. тварин : мат. Міжнарод. науков.-практичн. конф. ? К., 1998. ? С. 36?39.

12. Шекель В.Ф. Застосування імуно- та хіміотерапії при лікуванні собак із новоутвореннями / В.Ф.Шекель, В.І.Завірюха, А.Р.Мисак А.Р. // Вісник Дніпропетровського держ. аграр. у-ту. ? 2006. ? № 1. ? С. 53?55.

Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні імунокомпетентних і фізіологічних показників, аналізі отриманих результатів і підготовці статті до друку.

13. Шекель В.Ф. Роль иммунных реакций при онкологических заболеваниях / В.Ф.Шекель, Р.П.Маслянко // Матер. конф. по иммунологии. ? Минск, 2005. ? С. 42?48.

Дисертант провів аналіз літератури і власних досліджень, узагальнив дані та підготовив матеріали до друку.

14. Шекель В.Ф. Застосування імуно- та хіміотерапії при лікуванні собак з новоутвореннями / В.Ф.Шекель, В.І.Завірюха, А.Р.Мисак // Вісник Сумського наукового аграрного університету. Серія «Ветеринарна медицина». ? Вип. 1?2. ? 2006. ? С. 234?235.