Імуноепідеміологічний моніторинг населення в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, контрольованими засобами імунопрофілактики - Автореферат

Це диктує необхідність пошуку нових методичних підходів до оцінки захищеності населення і прогнозування розвитку епідемічного процесу, створення нової системи імунологічного моніторингу при проведенні епідеміологічного нагляду (ЕН) за інфекціями, що контролюються засобами імунопрофілактики. № 1566, строки виконання 2002-2006 рр.); науково-дослідних робіт, які проводились на кафедрі епідеміології Харківського державного (нині - національного) медичного університету: номер державної реєстрації 01980002614 «Особливості проявлення епідемічного процесу дифтерійної інфекції по Харківському регіону на фоні імунопрофілактики дитячого та дорослого населення» (строки виконання 1997-2000 рр.); номер державної реєстрації 0101U001908 «Стан післящеплювального імунітету проти кашлюку, кору, дифтерії та епідемічного паротиту в умовах впливу деяких факторів екзогенного та ендогенного генезу» (строки виконання 2001-2003 рр.); номер державної реєстрації 0104U002232 «Удосконалення епідеміологічного нагляду за інфекціями, керованими засобами специфічної профілактики у Харківському промисловому регіоні України» (строки виконання 2004-2006 рр.); номер державної реєстрації 0107U001386 «Характеристика епідемічного процесу корової інфекції в період елімінації та стан вакциноіндукованого протикорового імунітету в різних вікових групах населення Харківської області» (строки виконання 2007-2009 рр.); договору про наукове співробітництво номер державної реєстрації 0101U001358 «Исследование и разработка научных и методологических основ построения программно-алгоритмического обеспечения автоматизированной информационной системы эпидемиологического надзора за инфекционной заболеваемостью» (строки виконання 2007-2008 рр.), згідно з Положенням і планами роботи Східно-Південного Харківського опорного пункту (СПХОП) Українського центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України з вивчення популяційного імунітету проти інфекцій (дифтерії, правця, кору), які керуються засобами специфічної профілактики, населення семи областей України. Визначити за матеріалами СПХОП ефективність і недоліки імунологічного моніторингу населення Донецької, Одеської, Сумської, Миколаївської, Полтавської, Луганської та Харківської областей при інфекціях, що контролюються живими вірусними вакцинами, на прикладі кору; при інфекціях, що контролюються анатоксинами, на прикладі дифтерії; при інфекціях, що контролюються інактивованими корпускулярними вакцинами, на прикладі кашлюку. Створити в експерименті на лабораторних тваринах модель для оцінювання сприйнятливості організму до інфекцій, що контролюються анатоксинами, на прикладі дифтерії; при інфекціях, що контролюються інактивованими корпускулярними вакцинами, на прикладі кашлюку, та виробити концепцію нового методичного підходу до проведення імунологічного моніторингу. В дисертації наведено теоретичне узагальнення, епідеміологічне, імунобіологічне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні ЕН за інфекціями, які контролюються засобами імунопрофілактики, на основі створеної системи імунологічного моніторингу, яка включає розроблену нову методику визначення захищеності від інфекцій з урахуванням груп, територій, факторів ризику та прогнозування розвитку епідемічного процесу на основі імітаційного математичного моделювання епідемічного процесу та нових інформаційних технологій.Проведено ретроспективний аналіз захворюваності на кір, дифтерію у семи областях України (Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській й Харківській), на кашлюк у Харківській області за період 1987-2007 рр. Вивчена динаміка стану імуноструктури населення щодо кору (132003 сироватки), правця (132003 сироватки), дифтерії (132003 сироватки), кашлюку (704 сироватки), за результатами імунологічного моніторингу СПХОП, а також власних серологічних досліджень протидифтерійного, протиправцевого, протикорового, протикашлюкового імунітету в Харківській та Рівненської областях. Крім того, проаналізовано результати визначення рівня протидифтерійного та протиправцевого (350 сироваток) імунітету в осіб, що захворіли на дифтерію, та носіїв дифтерійної палички в Харківській області протягом 1992-2001 рр. Кров у хворих на дифтерію відбиралась під час госпіталізації в інфекційне відділення (в основному на 2-5-ту добу від початку захворювання) до введення протидифтерійної сироватки (ПДС) і в динаміці інфекційного процесу. Сучасний календар профілактичних щеплень України передбачає проведення вакцинації проти кору дітям у віці 12 місяців і ревакцинації в 6 років, крім того, до середини 2006 р. проводилася «підчищуюча» імунізація проти кору в 11 років. Крім того, серед захворілих були такі, у зразках сироваток крові яких напередодні виявлялися захисні рівні антитіл проти вірусу кору, що свідчить про можливість втрати щепленими протективних рівнів набутого імунітету, тому лише по показникам щепленості та імунності не можна судити про захищеність від інфекції Так, серед дітей до одного року в зразках

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ