Вивчення впливу імуномодуляторів риботану, тималіну та левамізолу на функцію імунної та антиоксидантної систем свиней на стадіях раннього постнатального розвитку. Дослідження вікової динаміки становлення імунної системи тварин у період онтогенезу.
У звязку з цим представляє практичний інтерес вивчення впливу таких імуномодуляторів як риботан, тималін та левамізол на клітинні і гуморальні фактори імунітету, а також активність антиоксидантної системи у поросят раннього віку з ознаками імунодефіциту. Метою дисертаційної роботи було дослідити вікові особливості формування клітинних і гуморальних факторів імунітету та системи антиоксидантного захисту у поросят раннього віку, а також можливість підвищення імунної реактивності за допомогою імуномодулюючих препаратів: риботану, тималіну та левамізолу. Вивчити ефективність корекції стану імунної та антиоксидантної систем у поросят за допомогою риботану, тималіну та левамізолу у найбільш критичні періоди онтогенезу; У 10-і 20-добовому віці дослідним поросятам внутрішньомязево вводили тималін протягом трьох днів з інтервалом 24 години відповідно у кількостях: тваринам першої дослідної групи (Д1) - 1 і 3 мг на голову, другої дослідної групи (Д2) - 2 і 4 мг на голову. У 3-, 10-, 20-добовому віці дослідним поросятам окремих груп вводили імуномодулятор риботан, тималін та левамізол протягом трьох днів з інтервалом 24 години відповідно у кількостях: тваринам першої дослідної групи (Д1) - риботан у дозі 0,5 мл на голову, другої дослідної групи (Д2) - тималін у дозі 3 мг на голову, третьої дослідної групи (Д3) - левамізол у дозі 3мкг на кілограм живої маси.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні вікових особливостей імунної та антиоксидантної систем у поросят в ранньому постнатальному періоді та у розробці ефективного способу підвищення резистентності і адаптаційної здатності за допомогою імуномодулюючих препаратів. Встановлено низький рівень імунної реактивності у поросят в ранньому постнатальному періоді, що проявляється зниженою функціональною активністю імунної системи в цілому, особливо її гуморальної ланки, і низьким рівнем фагоцитарної активності гранулоцитів крові. Застосування тималіну з 10-ти добового віку підвищує активність Т-клітинної ланки імунітету, про що свідчить вірогідне зростання загальної кількості лімфоцитів і Т-хелперів, а також активує експресію рецепторних структур на поверхні лімфоцитів. На 3-тю добу життя у крові поросят спостерігається високий вміст колостральних імуноглобулінів класів G і М, з наступним різким зменшенням їх рівня на 10-ту добу життя.
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні вікових особливостей імунної та антиоксидантної систем у поросят в ранньому постнатальному періоді та у розробці ефективного способу підвищення резистентності і адаптаційної здатності за допомогою імуномодулюючих препаратів.
У результаті вирішення наукової проблеми встановлено такі фундаментальні та прикладні положення і висновки: 1. Встановлено низький рівень імунної реактивності у поросят в ранньому постнатальному періоді, що проявляється зниженою функціональною активністю імунної системи в цілому, особливо її гуморальної ланки, і низьким рівнем фагоцитарної активності гранулоцитів крові.
2. Застосування тималіну з 10-ти добового віку підвищує активність Т-клітинної ланки імунітету, про що свідчить вірогідне зростання загальної кількості лімфоцитів і Т-хелперів, а також активує експресію рецепторних структур на поверхні лімфоцитів. Одночасно вірогідно зростає активність фагоцитів у порівнянні з контрольною групою тварин.
3. Оптимальна доза тималіну для поросят становить 3 мг на голову. Вона проявляє найбільш виражений імуномодулюючий ефект у порівнянні з іншими застосовуваними дозами.
4. На 3-тю добу життя у крові поросят спостерігається високий вміст колостральних імуноглобулінів класів G і М, з наступним різким зменшенням їх рівня на 10-ту добу життя. Це може бути повязано з відсутністю синтезу власних антитіл та посиленим розщепленням колостральних імуноглобулінів.
5. Введення риботану, тималіну та левамізолу приводить до зменшення відносної кількості паличкоядерних нейтрофілів за рахунок зростання часткової кількості лімфоцитів. Що стосується Т-клітинної ланки імунітету, то застосування риботану і тималіну приводить до вірогідного зростання загальної кількості Т-лімфоцитів і Т-лімфоцитів-хелперів. Відносно левамізолу, то значення цих показників майже не змінюється протягом всього періоду досліджень.
6. Застосування тималіну приводить до зменшення інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів, що проявляється у вірогідному зниженні вмісту продуктів перекисного окислення (гідроперекисів і малонового диальдегіду), та до підвищення активності глутатіонпероксидази у крові поросят .
7. Сприятливий вплив тималіну позитивно позначився на приростах живої маси поросят, які були в цій групі на 12,2 - 13,6 % вищими, ніж у тварин інших дослідних груп, у тому числі контрольної.
Список литературы
1. Салига Н.О., Снітинський В.В., Віщур О.І. Вплив тималіну на клітинний та гуморальний імунітет у поросят // Наук.-техн. бюл. Ін-ту землеробства і біології тварин. - 1999. - Вип.1(3). - С. 198-201.
(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, сформулював висновки і описав отримані результати).
2. Салига Н.О., Снітинський В.В. Вплив тималіну на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність глутатіонпероксидази в крові поросят // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин. - 2000. - Вип.2. - С. 81-83.
(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і описання отриманих результатів).
3. Салига Н.О., Снітинський В.В., Віщур О.І. Застосування імуномодуляторів для імунокорекції у поросят раннього віку // Науковий вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. - 2002. - Т.4. - №2. - С. 135-140.
(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і описання отриманих результатів).
4. Салига Н., Віщур О. Формування Т- і В-системи клітинного імунітету під впливом імуномодулятора тималіну // Вісник Львівського університету. - 2002. - Серія біологічна. - Вип. 29. С. 165-170.
(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, сформулював висновки і описав отримані результати).
5. Віщур О., Кичун І., Скорохід І., Салига Н., Янович Н., Ковальчук Я., Квачов В., Сокирко Т. Імунотропні засоби у профілактиці вторинних імунодефіцитів у поросят і телят // Тези доп. Укр.-Австр. симпоз. “Сільське господарство. Наука і практика”. - Чернівці. - 14-16 вересня 2000. - С. 141.
(Здобувач брав участь у проведенні досліджень, визначив кількість Т- і В- лімфоцитів, загальну кількість лейкоцитів, провів статистичну обробку та описання отриманих результатів).
6. Vishchur O.I., Kychun I.V., Salyha N.O. The immune response in animals by means of immunotrope preparations // 4th Parnas Conference Molecular Mechanisms of Cell Activation: Biological Signals and their Target Enzymes. - Wroclaw, 15-17 September, 2002. - P. 80.
(Здобувач брав участь у проведенні експериментальних досліджень, провів статистичну обробку та описання отриманих результатів).
7. Віщур О.І., Кичун І.В., Салига Н.О., Ковальчук Я.Я. Застосування імунотропних засобів у профілактиці хвороб тварин // Матеріали міжнародної конференції присвяченої памяті професора Шостаковської І.В. - 11-12 жовтня 2002. - С.93.
(Здобувач брав участь у проведенні досліджень, провів статистичну обробку та описання отриманих результатів).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
