Імуно-протеолітичний дисбаланс при поєднанні гастродуоденальної патології та бронхіальної астми та його корекція циклофероном - Автореферат

Досить детально вивчено стан клітинного та гуморального імунітету, цитокінової регуляції, системи протеолізу у патогенезі БА (Федосеев Г.Б, 1995; Потапнев М.П., 1997; Намазова Л.С., 2000; Хаитов Р.М., 2002; Чернушенко К.Ф., 2003) та ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони хелікобактерної етіології (Аруин Л.И и соавт., 1998; Нестерова И.В., 1999; Пасечников В.Д., 2000; Капчак В.О., 2001; Кондрашина Є.А., 2002; Циммерман Я.С., Михалева Е.Н., 2003). Розроблені на теперішній час стандарти лікування БА та ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони чітко адаптовані до лікування тільки ізольованої патології та не враховують патогенетичних механізмів взаємного обтяження та побічної дії медикаментів. Встановити частоту констеляції бронхіальної астми та ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. Оцінити вплив стандартної антихелікобактерної терапії та ступеневої терапії бронхіальної астми на показники клітинного імунітету, цитокінову регуляцію, систему протеолізу у хворих із констеляцією бронхіальної астми та гастродуоденальної патології. Вперше проведено комплексне дослідження стану клітинно-молекулярних імунологічних механізмів, стану цитокінової регуляції та системи загального і місцевого протеолізу при поєднанні ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони та бронхіальної астми.Ці хворі були відібрані після анкетування та попереднього обстеження 724 хворих на БА, які лікувались у пульмонологічних відділеннях обласної клінічної лікарні та першої міської лікарні м. У залежності від тяжкості перебігу БА пацієнти були поділені на 4 групи: I групу склали 29 хворих із інтермітуючим перебігом, II - 35 пацієнтів із легким персистуючим перебігом, III - 37 пацієнтів із перебігом середньої тяжкості, IV - 34 хворих із тяжким перебігом. На завершальному етапі досліджень із урахуванням наявного діагнозу та запропонованого способу лікування хворі були розділені на такі групи: І група - 33 хворих на БА без супутньої гастродуоденальної патології; ІІ група - 37 хворих на ПВ ДПК та ерозивний гастродуоденіт без БА; ІІІ група - 34 хворих на БА в поєднанні з ПВ ДПК та ерозивним гастродуоденітом; пацієнти І-ІІІ груп отримували загальноприйняте лікування БА та ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони [Фещенко Ю.И., 2000; Передерій В.Г. та співав., 2001; Яшина Л.О.,2003). При ендоскопічному обстеженні серед хворих на БА, які мали скарги з боку органів травлення, ураження гастродуоденальної зони виявлено у 88,2%, і лише у 11,8% хворих не знайдено ніяких морфологічних змін СО гастродуоденальної зони не тільки ендоскопічно, але і при гістологічному дослідженні біоптатів. Дослідження цитокінової регуляції показало підвищення рівня ІЛ-4 у хворих І групи до 85,9±6,7 пг/мл (р<0,001), у хворих ІІ групи - до 38,4±3,84 пг/мл, що було вірогідно нижче за такий показник у хворих з ізольованою БА (р<0,001) і свідчить про активацію Th2-відповіді.У 85,9% хворих на бронхіальну астму виявлено скарги з боку шлунково-кишкового тракту. У хворих на БА констатовано гіподіагностику уражень гастродуоденальної зони, збільшення їх частоти та глибини, ступеня обсіменіння Нр по мірі наростання тяжкості БА. Патогенетична своєрідність даної констеляції полягає у гіперпродукції ІЛ-4, ІЛ-8 при дефіциті ІФН-?, Т-лімфоцитів, цитотоксичних клітин поряд із підвищенням рівня адгезивних молекул, В-лімфоцитів та рецепторів до IGE, пролонгованій активації мононуклеарів, що зберігалися і у фазу відносної ремісії. Активація системного та місцевого протеолізу була більш вираженою у хворих із поєднаною патологією, причому протеолітична активність була у тісному прямопропорційному звязку із ступенем обсіменіння слизової оболонки шлунка Нр та зберігалась у фазу відносної ремісії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У 85,9% хворих на бронхіальну астму виявлено скарги з боку шлунково-кишкового тракту. Серед них в 11,8% діагностовано невиразкову диспепсію, у 88,2%: хронічний гастрит (гастродуоденіт) - у 100%, ерозивні ураження - у 14,3%, пептичні виразки - у 26,8%. У хворих на БА констатовано гіподіагностику уражень гастродуоденальної зони, збільшення їх частоти та глибини, ступеня обсіменіння Нр по мірі наростання тяжкості БА.

2. Особливостями клінічного перебігу БА при поєднанні із ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони є: менша сумарна тривалість ремісії та подовжена тривалість загострень; вища розповсюдженість емфіземи легень та вираженість рестриктивних порушень функції зовнішнього дихання.

3. Патогенетична своєрідність даної констеляції полягає у гіперпродукції ІЛ-4, ІЛ-8 при дефіциті ІФН-?, Т-лімфоцитів, цитотоксичних клітин поряд із підвищенням рівня адгезивних молекул, В-лімфоцитів та рецепторів до IGE, пролонгованій активації мононуклеарів, що зберігалися і у фазу відносної ремісії.

4. Активація системного та місцевого протеолізу була більш вираженою у хворих із поєднаною патологією, причому протеолітична активність була у тісному прямопропорційному звязку із ступенем обсіменіння слизової оболонки шлунка Нр та зберігалась у фазу відносної ремісії.

5. Застосування циклоферону сприяло збільшенню вмісту цитотоксичних лімфоцитів, зниженню експресії адгезивних молекул, рецепторів до IGE, вмісту В-лімфоцитів та ІЛ-8, ІЛ-4 і зростанню вмісту ІФН-?, сприяючи ліквідації дисбалансу між продукцією Th1- та Th2-типами цитокінів, а також і між протеазами та антипротеазами.

6. Включення до комплексного лікування хворих із поєднаною патологією циклоферону підвищувало частоту ерадикації Нр, більш динамічно покращувало клінічні та ендоскопічні прояви, а також зменшувало число рецидивів гастродуоденальної патології протягом першого року спостережень поряд із подовженням сумарної тривалості ремісії бронхіальної астми.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.У хворих на БА для своєчасної діагностики супровідної патології з боку шлунково-кишкового тракту необхідно проводити цілеспрямоване клініко-інструментальне обстеження стану гастродуоденальної зони.

2. З метою призначення адекватного лікування та контролю над його ефективністю хворим з поєднанням БА та ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони необхідно проводити оцінку стану клітинного імунітету (цитотоксичні Т-лімфоцити, натуральні кілери, адгезивні молекули та активаційні маркери лімфоцитів) та цитокінової регуляції (ІЛ-4, ІЛ-8, ІФН-?).

3. Хворим з констеляцією БА та ПВ ДПК та ерозивним гастродуоденітом хелікобактерної етіології в комплексне лікування необхідно включати індуктор ендогенного інтерферону - циклоферон з метою підвищення ефективності ерадикації Нр, зменшення частоти рецидивів захворювань. Циклоферон призначається по 2мл внутрішньомязево на 1-й, 2-й, 4-й, 6-й, 8-й день, а потім ще 5 інєкцій 1 раз у 2 дні.

1. Аббас Алі Нахар Катарнех. Частота та перебіг гастродуоденальної патології у хворих на бронхіальну астму // Вісник СУМДУ. -2004. - №11(70).- С.179-184.

2. Приступа Л.Н., Аббас Алі Нахар Катарнех. Інтерлейкін-4 та інтерферон-? сироватки крові при констеляції бронхіальної астми та метаболічного синдрому // Вісник наукових досліджень. - 2004. - №4. - С.52-53. Здобувачеві належить огляд літератури, зібрання матеріалу статистична обробка даних та їх інтерпретація у хворих із ізольованим перебігом бронхіальної астми.

3. Орловський В.Ф., Кириченко Н.М., Аббас Алі Нахар Катарнех. Взаємозвязок вираженості антрального гастриту і дуоденіту та рівня інтерлейкіну-8 і молекул адгезії у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Укр. мед. альманах. - 2004. - №4. - С.107-109. Здобувачеві належить фрагмент роботи з набору матеріалу для морфологічних та імунологічних досліджень.

4. Приступа Л.Н., Орловський О.В., Аббас Алі Нахар Катарнех. Вираженість зрушень у системі протеолізу у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки хелікобактерної етіології // Лабораторна діагностика. -2003.- № 3. - С. 9-11. Здобувачеві належить огляд літератури за темою дослідження, забір матеріалу, узагальнення результатів та висновки.

5. Орловський В.Ф., Аббас Алі Нахар Катарнех. Стан цитокінової продукції при поєднанні бронхіальної астми та пептичної виразки дванадцятипалої кишки // Укр. мед. альманах. -2004. - №6.- С.107-109. Участь здобувача у написанні роботи є визначальною, ним самостійно проведено огляд літератури із теми наукової роботи, зібрано матеріал, проведено статистичну обробку даних, зроблені узагальнення та висновки.

6. Аббас Алі Нахар Катарнех, Орловський В.Ф. Вплив циклоферону на імунний стан хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в поєднанні із бронхіальною астмою // Запоріжський медичний журнал. - 2005. - № 2.- С. 21-23. Участь А.А. Катарнех у написанні статті є основною та полягає у проведені огляду літератури, опрацюванні даних, написанні статті, узагальнені результатів дослідження.

7. Приступа Л.Н., Аббас Алі Нахар Катарнех. Продукція маркерів запалення у хворих на бронхіальну астму у поєднанні із ожирінням під впливом базисної терапії та статинів // Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За ред. проф. Ковальчука Л.Я. - Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. - С.62-63. Здобувачеві належить забір матеріалу у хворих із ізольованою бронхіальною астмою, його статистична обробка та узагальнення.

8. Аббас Алі Нахар Катарнех. Стан клітинного імунітету у хворих при поєднанні бронхіальної астми та пептичної виразки дванадцятипалої кишки хелікобактерної етіології // Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За ред. проф. Ковальчука Л.Я. - Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. - С.41-42.

9. Аббас Алі Нахар Катарнех. Вираженість гастритичних уражень у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Матеріали II Республіканської науково-практичної конференції викладачів, студентів та молодих вчених “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”. - Суми, 2004. - С.78.

10. Аббас Алі Нахар Катарнех. Інтерлейкін-4 та інтерферон-? при поєднанні бронхіальної астми та пептичної виразки дванадцятипалої кишки / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб”. - Харків, 2004. - С.59.

11. Аббас Алі Нахар Катарнех. Стан місцевого та загального протеолізу у хворих на ерозивно-виразкові ураження гастродуоденальної зони та бронхіальну астму / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” - Суми, 2005.-С.118.