Імпресіоністичне бачення світу Михайла Коцюбинського в головних образах творів "На камені", "Цвіт яблуні", "Intermezzo" - Курсовая работа

Сучасна українська література повертається до дослідження вже давно відомих і здавалося б ґрунтовно досліджених тем в історії української літератури з метою дослідити її по-новому. Імпресіонізм як мистецтво передачі безпосередніх вражень досліджувався на відтворенні миттєвих вражень від безпосереднього зіткнення з якимись явищами, на щонайточнішому фіксуванні сприйнятого в конкретний момент. У літературі ж переважала увага до мінливих нюансів настрою, до невпинного перебігу почуттів, вражень як потоку свідомості. Через це не достатньо уваги зверталось саме на роль образності в даному потоці свідомості, і в прозі класика українського імпресіонізму Михайла Коцюбинського зокрема. Мета роботи - провести комплексне дослідження прози Михайла Коцюбинського на прикладі творів «На камені», «Цвіт яблуні», «Intermezzo», виявити образи та проаналізувати їх вплив на досягнення саме імпресіоністичного стилю письма автора.Невдовзі під впливом модерних західноєвропейських авторів він змінює творчу манеру, використовуючи у свої оповіданнях імпресіоністичні засоби: розлогі описи замінює нотуванням вражень героя, що часом пливуть ніби за випадковими асоціаціями, заглиблюється у внутрішній світ людини, розкриває її характер у процесі руху; іноді дійовою особою виводить пейзаж. Impression - враження) - напрям у мистецтві, який основним завданням вважав ушляхетнене, витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань. Фіксація чуттєвих вражень, які пезпосередньо сприймаються художником, відкриває широкий простір для вияву субєктивного начала в людині і загалом у природі. Композиція акварелі надзвичайно оригінальна: даючи нібито малюнок з життя, автор жодного епізоду не виносить на перший план, а примушує читача головні епізоди переживати в собі, у своїй уяві. У цьому творі письменник ставить перед собою важливе завдання: надати кольору смислової функції: «З одинокої на ціле татарське село кавярні дуже добре видно було і море, й сірі піски берега.А підсилює враження, допомагає увиразнити найдрібніші деталі та моменти, для отримання якнайяскравішої картини в уяві читача від друкованого слова, оточення героя, яке зображене субєктивно, але в усій імпресії. І цей характерний імпресіоністичний принцип, набуває особливого звучання через посилену увагу до живописного відбиття дійсності шляхом передачі яскравих пейзажів, великої гами кольорів, витонченості описів, а також майстерного звукопису, музичності прозового тексту.«Літературно-художній образ - 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та ін. явищ. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) розробив ще Арістотель: «Мистецтво є наслідуванням і художнім відтворенням не лише того, що є, і того, що було, але в однаковій мірі й того, що може бути з вірогідністю або ж з необхідністю» («Поетика»). 2) семантична (значеннєва) трансформація слів у художньому тексті, коли обєктивному мовному значенню слова (слів) надається специфічне художнє значення, відбувається «семантичне зрушення», що дає змогу по-новому, з несподіваного боку розглянути предмет чи явище. Михайло Коцюбинський показав з усією силою свій талант: так глибоко висвітлювати душевне життя персонажів, в даному разі переживння батька у етюді «Цвіт яблуні», навіть складається враження, що він переносить себе в їх душу, змушує нас бачити світ i людей їх очима (зорові образи). Для головного героя всі речі, на які він звертає увагу, несуть певне смислове навантаження, навіяне утомою і горем: «Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи - вгорі темний, похмурий, важкий, під ним - залитий світлом, із ясними блисками і з сіткою тіней.Отже, Образи Коцюбинського ми бачимо, чуємо, сприймаємо дотиком, часом навіть відчуваємо запах, вони впливають на інтелект і душу , збуджують бажання, перетворюють звичайне в щось поетичне і раніше незнане.Тут і естетична функція кольорів, світлотіней, звукових барв i тонів, передача різних внутрішніх почуттєвих станів автора домінують над іншими художніми засадами. Імпресіоністична проза «потоку свідомості», що здобула своє найбільше поширення саме в період раннього прозового імпресіонізму, її особливості виявилися у жанрових різновидах етюду, новели, ескізу. Форма «потоку свідомості» характеризувалась оповідуванням від першої особи, що надавало розповіді підкреслено інтимізованого характеру, концентрацією уваги на гранично загостреному психологічному конфлікті, яким відбувається, здебільшого, в свідомості головного героя, часто між його свідомими та підсвідомими бажаннями. Така форма більш характерна для етюда «Цвіт яблуні» та новели «Intermezzo», у акварелі ж «На камені» виклад йде від третьої особи, але і тут психологічний аспект яскраво виражений у внутрішніх монолога

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Імпресіонізм у творах М. Коцюбинського

1.1 Специфіка жанру та семантика кольору в творі соціально-психологічного типу «На камені»

1.2 Імпресіоністичний малюнок в етюді «Цвіт яблуні»

1.3 Пережиті враження у «паузі» М. Коцюбинського

Висновок

Розділ іі. Системи образів та контрасти в їх тлумаченні

2.1 Групи образів етюду «Цвіт яблуні»

2.2 Центральні образи акварелі «На камені»

2.3 Образи внутрішнього світу та світу природи у новелі «Intermezzo»

Висновок

Висновки

Список використаної літератури

Отже, важливим центром усіх подій у творах «На камені», «Цвіт яблуні» та «Intermezzo» є людина, а якщо більш конкретніше - її внутрішній світ в усіх барвах емоцій. А підсилює враження, допомагає увиразнити найдрібніші деталі та моменти, для отримання якнайяскравішої картини в уяві читача від друкованого слова, оточення героя, яке зображене субєктивно, але в усій імпресії.

Увага концентрується на показі внутрішнього стану, його самоаналіз («Цвіт яблуні», «Intermezzo») та на аналіз власних вражень від усього, що поруч. Кожна деталь, кожна миттєвість буття, на яких автор зосереджує свою увагу та намагається надати їм особливого звучання підкреслює їх неповторність. І цей характерний імпресіоністичний принцип, набуває особливого звучання через посилену увагу до живописного відбиття дійсності шляхом передачі яскравих пейзажів, великої гами кольорів, витонченості описів, а також майстерного звукопису, музичності прозового тексту.

Зображення природи, суспільство, і пов‘язані з ними переживання та страждання героїв переплітаються і відтворюють справжню імпресіоністичну картину. Таким чином у прозі Михайла Коцюбинського виразно вимальовуються х різноманітні звукові, зорові та психоемоційні образи. І саме на них у другому розділи буде зосереджена більш детальна увага.Отже, Образи Коцюбинського ми бачимо, чуємо, сприймаємо дотиком, часом навіть відчуваємо запах, вони впливають на інтелект і душу , збуджують бажання, перетворюють звичайне в щось поетичне і раніше незнане. У них звучить надія на майбутнє, готовність боротися за нього, любов до землі, що здатна всіх нагодувати, захистити та відновити. Чи можна назвати іншого прозаїка, який знайшов би таку широку гаму поетичних асоціацій, свіжих, несподіваних, сміливих, щоб передати дух конфлікту людини і суспільства та гармонії людини та природи.