Образність, фразеологізми, народна мудрість і високий стиль творів класиків української літератури: Шевченка, Л. Українки, Франка. Підхід до мови як засобу відтворення життя народу. Складні випадки перекладу. Вживання троп для творення словесного образу.
План 1. Мовний світ Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка 2. Слово поета і дитяча фантазія 4. Тропи 1. Він є засновником нової української літературної мови. Наприклад, візьмемо порівняння: Неначе цвяшок, в серце вбитий, оцю Марину я ношу, або - метафора: Реве та стогне Дніпр широкий. Поема Бояриня написана вільним віршем, але стиль позначений високим громадянським звучанням: Зломилася воля, Україна лягла Москві під ноги, се мир по-твоєму - ота руїна?, або Добраніч, сонечко!. Багатством тропів наповнена поезія Чого являєшся мені у сні: Свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні, або Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, марніє, вяне, засиха - Хоч - в сні, та вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає. Таким чином, ми бачимо, що Тарас Шевченко, Леся Українка, І.Франко, М.Коцюбинський, Б.Грінченко (автор 4-томного словника української мови) внесли вагомий вклад у розвиток нової української літератури, сучасної української літературної мови. 2.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
