Мовна репрезентація ціннісного складника концепту РАДІСТЬ (на матеріалі сучасної англомовної пісенної лірики) - Дипломная работа

Вступ Визначною рисою сучасного мовознавства є зрушення парадигми його досліджень у бік функціонального, антропоцентричного, когнітивного бачення та розуміння мовних явищ (О.С. Кубрякова, А.Е. Левицький, М.М. Полюжин). Основним завданням такого підходу є розв’язання проблем вербалізації інформації у процесі пізнання оточуючого світу (Н.Ф. Алефіренко, В.І. Карасик, А.М. Приходько), способів представлення мовних одиниць у людській свідомості та їхньої участі у забезпеченні акту комунікації. У світлі когнітивно-орієнтованих лінгвістичних пошуків предметом особливої уваги виступає дослідження та моделювання мовної картини світу, окремих її фрагментів [30; 61]. Особливий інтерес викликає вивчення тих її номінативних царин, які фіксують результати пізнання феноменів емоційного буття особи [14; 69]. Когнітивними репрезентаціями емоцій виступають емоційні концепти як «кванти» структурованого знання про певні фрагменти емоційної сфери свідомості, що складають окрему ділянку концептуальної картини світу та отримують мовне втілення [35]. Концепт РАДІСТЬ є важливим об’єктом лінгво-когнітивного аналізу з кількох міркувань По-перше, будь-яка класифікація емоцій включає в себе РАДІСТЬ. По-третє, КР відіграє виняткову роль в емоційній оптимізації інтра - та між культурної комунікації, зважаючи на його позитивність. У зв’язку з цим, актуальність нашої роботи зумовлена як її орієнтацією на розв’язання проблеми вивчення емоції та її концепту об’єктивованого у мові у руслі лінгвокогнітивістики та лінгвокультурології, так і тим, що у фокусі нашого дослідницького інтересу є саме позитивні емоції, зокрема РАДІСТЬ, яка, як зазначають дослідники, зокрема Н.А. Красавський, С.Г. Воркачев, В.І. Шаховський, Gizman, Koveczez на сьогодні вивчені ще недостатньо. Мета дослідження полягає в аналізі, способів вербалізації ОЦСКР в сучасних англійських піснях у руслі когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології. Досягнення мети даної роботи передбачає послідовне вирішення наступних завдань: а) визначити теоретико-методологічні засади дослідження засобів мовної об’єктивації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ; б) проаналізувати мовні засоби репрезентації образно-ціннісної складової концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень; в) виділити й систематизувати концептуальні кореляти концептів РАДІСТЬ, з метою виявлення аксіологічної специфіки концептуалізації досліджуваної у західній англомовної лінгвокультурі. Об’єктом нашого дослідження є ціннісно-образна складова концепту РАДІСТЬ, об’єктивованого в англомовному пісенному дискурсі. Мета і завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких використовувались: гіпотетико-дедуктивний метод для добору фактичного матеріалу, концептуально-метафоричний аналіз мовної об’єктивації ОЦСКР, застосований для виявлення кола концептуальних корелятів концептуального референту РАДІСТЬ, кількісний аналіз, застосований для визначення співвідношення одиниць у зоні номінативного простору ЕК. Інструментом дослідження мовної об’єктивації образної складової концепту РАДІСТЬ у нашій роботі обрано метафору, тому що саме у змісті метафор органічно сполучається інформація про царину мети (концептуальний референт), що характеризує досліджувану сутність, у нашому випадку РАДІСТЬ, і царину джерела (концептуальний корелят), яка містить інформацію про об’єкт, що залучається для її визначення. Наукова новизна полягає в тому, що образно-ціннісна складова концепту РАДІСТЬ, об’єктивованого в англомовних піснях, розглядається як складник водночас мовної, концептуальної та емоційної картини світу з виявленням його аксіологічних компонентів. Концептуалізація та вербальне вираження емоції радості є культурно-детермінованими - обумовленими соціальними, історичними, економічними, гендерними та етнопсихологічними факторами, що віддзеркалюється в валоративному складнику досліджуваного концепту. Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали і результати можуть використовуватися у курсах лексикології, стилістики англійської мови, а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики та емотіології. Таким чином, концепт як ментальне утворення в свідомості індивіда, є виходом на концептосферу соціуму. Одним з перших у світовій лінгвістиці звернувся до дослідження концептів С.О. Аскольдов, який вважав, що найбільш важливою функцією концептів є функція заступництва, тому що, будучи розумовим утворенням, концепт у процесі думки заміщає безліч предметів того самого роду. И.А. Стернин та З.Д. Попова визначають концепт як «глобальну розумову одиницю, що представляє собою квант структурованого знання,… ідеальну сутність, що формується у свідомості людини з його безпосередніх операцій людини із предметами, з його предметної діяльності, з розумових операцій людини з іншими, існуючими у його свідомості концептами - такі операції можуть призвести до виникнення нових концептів» [24:120-136]. Для визначення позицій, що займає концепт серед інших понять лінгвокультурології, ми розглянули роботи вітчиз