Поняття мовної атракції як категорії в структурі гуманітарного знання, що осмислює текст, дослідження її іманентної природи і цілеспрямованої функціональності в різних дискурсах. Інфраструктура дискурсів з погляду їх енкратичності й акратичності.
Основний зміст дисертаційної роботи мовний атракція іманентний дискусія. У дисертації досліджується феномен мовної атракції в її лінгвофілософській природі та дискурсивних виявах. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, формулюється мета, завдання, основні положення роботи, що виносяться на захист, наукова новизна, теоретична і практична цінність дослідження. У першому розділі «Мовна атракція як лінгвофілософська категорія у структурі теоретичної парадигми гуманітарного знання, що осмислює текст», який складається з трьох підрозділів та пяти параграфів, визначається ступінь наукового опрацювання проблеми й основні аспекти дослідження, розглядається поняття «мовна атракція», характеризується сучасна суспільно-культурна парадигма, її принципи у їх звязку з проблематикою дослідження, здійснюється широкий аналітичний огляд явища мовної атракції в її філософському (постмодерністське осмислення світу) і лінгвістичному (текстові категорії) аспектах. Мовна атракція є категорією, що визначає мовні процеси не тільки на рівні слова, образу, тексту, дискурсу, але й на рівні вираження та існування форм суспільної свідомості, які складають гуманітарне знання в його філологічних наукових рефлексіях. Брика, Р. В експліцитній формі він вивчався О.С. Маковським, В.П. У лінгвістичних роботах, повязаних із цією проблематикою, атракція розглядається як мовне явище, що ґрунтується на рівні свідомого або несвідомого використання тих або інших мовних прийомів, які сприяють створенню асоціативного плану тексту, його смислотворенню та присутні в тому або іншому вигляді в усіх текстах. Григорєва, І.О. Ткаченко, які розробили концепцію атракції, підкреслюється асоціативна природа цього явища, виділяються і вивчаються різні види мовної атракції. Григорєва, Б.М. Розуміння може бути, як нам здається, «благодатним», що продукує смисли, асоціативні плани, нові тексти, і «таким, що спрощує», вульгаризує ситуацію сприйняття (пор. назву статті «Как играть в бисер» (ЛГ №47, 1999), яке асоціюється з твором Г. Барта й відображають реальну ситуацію словесної творчості постмодерністського світосприймання, тому що й художні, і наукові, і публіцистичні, і науково-публіцистичні тексти будуються на компіляції різних текстів, містять у собі інтертекстуальний план, що формує асоціативний простір твору.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
