Основні параметри функціональних стилів. Виникнення і розвиток наукового стилю, характеристика головних ознак. Логічність як комунікативна якість. Проблема співвідношення раціонального та емоційного, суб"єктивного та об"єктивного у науковому стилі.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕФЕРАТ на тему: «МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО СТИЛЮ» Донецьк - 2012 р. Вступ Виняткова роль, яка належить мові в науковому осмисленні і освоєнні світу, обумовлює філософське значення його аналізу. Літературна мова пройшла тривалу еволюцію, в ній утворилися різні стилі. Стиль літературної мови - різновид мови (її функціональна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Д. Свіфт влучно зауважив, що «стиль - це власне слова на власному місці». Тому дуже важливо «озброєння» кожного, хто вчиться, знанням стилістичного багатства літературної мови та вміннями послуговуватися ними для активного спілкування з діловими партнерами, ведення документації, під час публічних виступів тощо. Кожен із функціональних стилів становить своєрідні експресивно-смислові принципи добору, поєднання і вмотивованого вживання слів та виразів, синтаксичних конструкцій. Основні параметри функціональних стилів: • сфера поширення і вживання (коло мовців); • функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо); • жанр реалізації; • система мовних засобів і стилістичних норм (лексика, фразеологія, граматичні форми, типи речень тощо). Термін «стиль мовлення» слід розглядати як спосіб функціонування певних мовних явищ. Високо розвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену системі стилів, серед яких: розмовний; художній; науковий; публіцистичний; епістолярний; офіційно-діловий; конфесійний. 1. В епоху Відродження вчені прагнули до стислості і точності наукового опису, вільного від емоційно-художніх елементів викладу які суперечать абстрактно-логічному відображенню природи. Науковий стиль сучасної української літературної мови почав розвиватися з середини XIX ст. На письмі ясності досягають послідовністю викладу матеріалу, що відображає логічне розгортання думки, точним називанням, членуванням тексту на абзаци відповідно до тем, підтем і сегментів думки, повтором домінантних, ключових і наскрізних слів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
