Морфометрія очної ямки дорослих людей за даними комп’ютерної томографії - Диссертация

Кількісна оцінка анатомічних структур очної ямки потребує чіткого уявлення про зміст тих морфологічних особливостей, на які націлено дану оцінку, і фактори, що визначають мінливість морфології очної ямки в онтогенезі. Очна ямка (orbita) являє собою парну порожнину чотиригранної форми, яка є кістковим вмістищем органу зору та його допоміжного апарату і сформована 7 кістками: верхньою щелепою, лобовою, виличною, решітчастою, клиноподібною, слізною та піднебінною (Гайворонський І., 2007 [28]). Вхід в очну ямку обмежений зверху надочноямковим краєм лобової кістки; знизу - підочноямковим краєм верхньої щелепи і, частково, виличною кісткою; медіально - лобовим відростком верхньої щелепи; латерально - виличною кісткою. В її утворенні послідовно у відношенні anterior-posterior беруть участь: лобовий відросток верхньої щелепи, слізна кістка, очноямкова пластинка решітчастої кістки («паперова» пластинка), тіло клиноподібної кістки і медіальна ділянка очноямкової поверхні очноямкової частини лобової кістки.Зміна показників фізичного стану і здоровя людей є обєктивною тенденцією, яка супроводжує весь історичний період існування людства і все життя окремих людей. Виходячи з даного твердження, розгляд цих показників, з одного боку, розвиває наукові уявлення про людину в антропологічному і анатомічному аспектах, а з іншого - удосконалює практику лікування різних патологій. З точки зору анатомії подібний аналіз покликаний дати картину морфометричного стану та змін у будові очної ямки людини з урахуванням їх статево-вікової специфіки, краніотипу або наявності певних патологій. Морфометрія очної виступає важливою дискримінантною та таксономічною ознакою мінливості будови черепу з точки зору порівняльного морфологічного аналізу населення різних територій і різних епох (Бахолдіна В., 2012 [11]). (2000), Федорищевої В. та Яблучанського М.Сучасна морфометрія в аспекті опису основних точок, які визначають характеристики черепу в цілому, його лицевого відділу і очних ямок зокрема базується на класичній роботі Martin R. Алексеєв В. і Дебець К (1964) [2] доповнили цей перелік низкою показників і виокремили набір основних краніометричних точок, які використовуються у більш пізніх дослідженнях. Євтєєв А. вказує, що вибір програми дослідження морфометричних показників є вельми чутливим до мети та задач дослідження, і виокремлює наступні загальні тенденції в реалізації морфометричного підходу: докладність опису тієї або іншої зони черепу зазвичай збільшується тоді, коли поставлено мету дослідження функціональної мінливості анатомічної структури;. (2012) наведено наступні показники очної ямки (та їх норми): довжина медіальної стінки очної ямки (45 мм); довжина латеральної стінки (40 мм); довжина нижньої стінки (20 мм); між орбітальна відстань (18,5-30,5 мм; в середньому 25 мм); глибина очної ямки (45 мм); ширина (40 мм) та висота (35 мм) входу в очну ямку; обсяг порожнини очної ямки (23-26 см3); кут нахилу входу в очну ямку (8-13°); відкритість очної ямки (104-108°); кут між зоровими нервами (45°); кут між зоровим нервом та віссю зору (22,5°) [65]. Новонароджені: довжина медіальної стінки - 21,2 мм, латеральної - 22,4 мм, верхньої - 29,2 мм, нижньої - 19,4 мм.