Морфолого-анатомічна будова листків та стебел псамофітів флори України - Автореферат

Київ - 2008. М.Г. Холодного НАН України. У листках S. dolichostylos, порівняно з такими H. corymbiforme, наявна більша кількість ксероморфних ознак уже на перших етапах онтоморфогенезу рослин.1.1. Основні етапи дослідження анатомічної будови псамофітів. - кінець XIX ст.) була досліджена різноманітність анатомічної будови рослин різних видів (у т.ч. тих, що зростають на пісках) з різних родів та родин (Мерклін, 1857; Mohl, 1870; Solereder, 1899 та ін.); почали формуватись поняття про різні екологічні групи рослин (у тому числі псамофіти) та вивчатись особливості їх анатомічної структури й функціонування (Sorauer, 1873; Lesage, 1890; Schimper, 1898; та ін.).Матеріалом для дослідження були близько 150 зразків листків та стебел рослин (документуються 335 гербарними зразками), зафіксовані протягом 1998-1999 років під час експедиційних виїздів до Чорноморського державного біосферного заповідника (Херсонська обл., Голопристанський р-н) (IV), на піщані тераси річок Дніпро (Кіровоградська обл., окол. м.Викладено результати дослідження анатомічної будови листків та стебел 25 видів псамофітів, які відносяться до десяти родів та шести родин. Листкові пластинки різної товщини, практично голі, з добре розвиненою кутикулою, товстостінними клітинами епідерми, продихами переважно діацитного типу, мезофілом різних типів, слабко розвиненою провідною системою та наявною механічною тканиною (склеренхіма) і друз оксалату кальцію. Для стебел досліджених видів характерні: поодинокі прості трихоми (D. deltoides L.); дрібноклітинна епідерма з чіткою кутикулою, епідермальні клітини різної форми із значно потовщеними стінками, чітка диференціація на корову паренхіму, серцевину та кільцеву провідну систему з суцільним кільцем луб’яних волокон, три (чотири) (D. platyodon) чи два (три) (D. andrzejowskianus, D. deltoides, D. pseudobarbatus Besser, D. pseudosquarrosus (Novak) Klokov) клітинних шари хлоренхіми, друзи оксалату кальцію у безхлорофільній паренхімі та серцевині. Досліджено два види з роду Syrenia Andrz. ex Besser.Анатомічна будова листків H. corymbiforme змінюється в процесі розвитку рослин. Мезоморфні ознаки (дуже тонка пластинка, помірно потовщені зовнішні стінки клітин, дорзовентральний малошаровий мезофіл з середнім коефіцієнтом палісадності). До числа ксероморфних ознак належать дрібноклітинність епідерми та опушення на обох поверхнях. Найменш варіабельною ознакою виявилась товщина листкової пластинки (CV=2%), усі інші ознаки характеризуються середнім значенням коефіцієнту варіювання (від 15 до 31%).В розділі висвітлено результати дослідження анатомічної будови псамофітів залежно від впливу екологічних чинників. Досліджено структуру листків і стебел у рослин одного та різних видів, що зростають в різних екотопах, у тому числі на дослідній ділянці, а також - у рослин різних видів псамофітів, що відносяться до різних родин або до різних родів однієї родини. В анатомічній будові листків рослин даного виду виявлені сталі та варіабельні ознаки. Коефіцієнт палісадності листків, товщина обох епідерм, розміри клітин та товщина їх зовнішніх стінок, кількість продихів обох епідерм є варіабельними, що підтверджено однофакторним дисперсійним аналізом. Отже, результати кореляційного аналізу показали, що ознаками, які відображають особливості пристосування виду до умов існування є показники обох епідерм і в деякій мірі (незначні звязки) - ознаки палісадної паренхіми.