Морфофункціональний стан шлунка за умов тривалої дії на організм тварин епіхлоргідрину - Диссертация

бесплатно 0
4.5 162
Визначення особливостей впливу тривалої дії епіхлоргідрину на шлунок щурів шляхом поглибленого вивчення його морфофункціонального стану та визначення ефективності застосування екстракту ехінацеї пурпурової і тіотриазоліну щодо корекції його порушень.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Морфофункціональний стан шлунка за умов тривалої дії на організм тварин епіхлоргідрину. Дані, отримані в результаті дослідження, дозволили встановити механізми розвитку порушень морфофункціонального стану шлунка та стінки його пілоричного відділу під впливом тривалої дії епіхлоргідрину, а також експериментально обґрунтувати доцільність використання екстракту ехінацеї пурпурової і тіотриазоліну щодо корекції цих порушень. Під впливом епіхлоргідрину спостерігається зменшення товщини стінки пілоричного відділу шлунка на 19,2% (р<0,01). Виникає гіпотрофія слизової оболонки, яка окрім зменшення її товщини проявляється у змінах характеристик пілоричних залоз та у порушеннях співвідношень пілоричних залоз та шлункових ямок пілоричного відділу органу, відбувається зменшення довжини пілоричних залоз на 32,6% (р<0,05) та індексу маси пілоричних залоз на 16,5% (р<0,05).2.1 Обєкт дослідження та експериментальні моделі 2.2 Методи дослідження5.1 Морфофункціональний стан шлунка за умов впливу ехінацеї пурпурової.6.1 Морфофункціональний стан шлунка за умов тривалої дії епіхлоргідрину на тлі впливу ехінацеї пурпурової.У розділі представлені наукові дані про сучасні підходи, які використовуються для визначення стану шлунка, а також дані про сучасні уявлення щодо морфологічної та функціональної організації шлунка на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях. Завдяки застосуванню цих методів було встановлено, що стінку шлунка складають слизова, мязова і серозна оболонки, а також підслизова основа. Завдяки гістологічним дослідженням було показано, що поверхневі епітеліоцити (ПЕЦ) шлункових ямок мають циліндричну або призматичну форму, добре виражені базальний і апікальний полюси. Базальний полюс клітини лежить на базальній мембрані. Апікальна частина клітини заповнена гранулами мукоїдного секрету.У розділі представлені наукові дані про закономірності змін будови і функцій шлунка, а також структури клітин СО органу в умовах дії на організм екзогенних факторів хімічної природи. Стінка шлунка піддається різноманітним впливам факторів зовнішнього середовища, що обумовлено, перш за все, постійним контактом з внутрішньошлунковим вмістом, що формується в результаті взаємодії слини і шлункового соку з компонентами їжі.У розділі наведені наукові дані про ЕХГ, а також про закономірності його дії на органи і тканини багатоклітинного організму. Проведено аналіз даних про вплив ЕХГ на органи ТС і на стан шлунка. Він є важливим продуктом органічного синтезу. Токсикокінетика ЕХГ при потраплянні в організм щурів перорально характеризується тим, що він швидко всмоктується і метаболізується. Хімічна модифікація і знешкодження більшості ксенобіотиків відбувається у дві фази. ЕХГ і його метаболіти накопичуються переважно в печінці, нирках, шлунку, ПЗ, селезінці і надниркових залозах.2.1 Обєкт дослідження та експериментальні моделі. Всі процедури на тваринах, а також виведення тварин з експерименту здійснювалися відповідно до положення «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментального та других наукових цілей» (Страсбург, 18.03.86) [237], Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000), відповідно до принципів, викладених в методичних рекомендаціях Національного комітету з питань біоетики при Президії НАН України, Комітету з біоетики при Президії АМН України, Інституту фармакології і токсикології АМН України, Державного фармакологічного центру МОЗ України «Біоетична експертиза доклінічних та інших наукових досліджень, які виконуються на тварин (Київ, 2006) [8], а також відповідно до закону України № 3447-IV від 21.02.2006 року «Про захист тварин від жорстокого поводження» [55]. Перед початком експерименту щурів ретельно оглядали. Щури 2-ї групи 2 місяці пять днів на тиждень протягом пяти годин в день піддавалися інгаляційному впливу ЕХГ в дозі 10 ГДК (гранично допустима концентрація). Паронасичуюча камера представляла собою бутель з термостійкого скла, який частково заповнюється ЕХГ і закривається гумовою пробкою з отворами для двох патрубків.У цій главі висвітлено результати вивчення морфофукціонального стану шлунка у щурів групи контролю. Досліджено органометричні показники шлунка щурів (товщину стінки пілоричного відділу, довжину шлунка по великій і малій кривизні, його масу), стан оболонок пілоричного відділу (товщину СО оболонки, глибину шлункових ямок СО, товщину мязової пластинки СО, товщину підслизової основи, товщину мязової і серозної оболонок, ПСІ), стан ПЕЦ шлункових ямок СО пілоричного відділу (чисельність в одній шлунковій ямці, висоту епітелію шлункових ямок, Sзр клітин, їх ядра і цитоплазми, ЯЦІ, Sexp та Sгхр в одному ядрі, індекс Sгхр/Sexp, Sсг в 100 мкм2 цитоплазми і S1сг цитоплазми). Шляхом дослідження довжини та ІМПЗ, кількості аргентафінних, аргірофільних ендокриноцитів та G-ендокриноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, протеолітичної активності шлункового соку, Sзр мукоцитів пілоричних залоз, їх ядра і цитоплаз

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?