Монополія: ринкова влада, соціально-економічні наслідки - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Національний Транспортний Університет Факультет економіки,менеджменту і права Кафедра економіки Курсова робота з дисципліни : «Мікроекономіка» на тему: «Монополія: ринкова влада, соціально-економічні наслідки» Виконала Студентка групи ТМ2-3 Тищенко І.В. № 31193 Науковий керівник: Заплітна Т.В. Київ 2012 ПЛАН Вступ Розділ 1. Теоретичні основи монополії та її роль в ринковій економіці 1.1 Економічна сутність, причини та мікроекономічна модель монополії 1.2 Соціально-економічні наслідки монополії та ринкова влада Розділ 2. Порівняння економічних наслідків монополії 3.1 Наслідки впливу монополії на соціально-економічне середовище 3.2 Переваги та недоліки монополії у порівнянні з ринком досконалої конкуренції Висновок Список використаних джерел ВСТУП Економічний розвиток будь-якої країни повязаний з виникненням, існуванням і трансформацією монополій. З правом повязується трактування монополії й групою авторів фінансового словника, де монополізм визначається як тип економічних відносин, який забезпечує будь-кому з учасників цих відносин (особі чи групі осіб, підприємству, галузі, державі) виключне право виробництва або реалізації певних видів продукції, товарів, послуг. З огляду на сказане, заслуговує на увагу визначення поняття монополії в «Універсальному словнику-енциклопедії» (УСЕ), де зазначено, що монополія - це структура ринку, на якому виступає лише один постачальник певних товарів і послуг [7, 206]. Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі завдання: · дослідити причини виникнення та існування монополії у виробництві; · оцінити монопольну владу та її наслідки; · оцінити соціально-економічні наслідки монополії. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОНОПОЛІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 1.1 Економічна сутність, причини та мікроекономічна модель монополії Монополія - це окремі крупні підприємства, об’єднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують більш високі (монопольні) прибутки. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування са­мого ринку - конкуренції. Англійський філософ Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. По суті справи, це можна вважати підкоренням інтересів суспільства власним інтересам фірми. Підприємство-монополіст може випускати однорідну (як при досконалої конкуренції) або диференційовану (як при монополістичної конкуренції) продукцію, але в будь-якому випадку ця продукція не має досконалих (з точки зору покупців) замінників (субститутів). Крім того, і саме підприємство-монополіст може проводити таку цінову політику, яка робить вхід на ринок малопривабливим для потенційних конкурентів. Наприклад, монополіст може занижувати ринкові ціни, а потенційні конкуренти не зможуть дотримуватися такого ж рівня цін і не розоритися при цьому. 3. Більш того, в деяких ситуаціях, наприклад, при здійсненні монополістом цінової дискримінації (яку ми розглянемо пізніше), йому також потрібно знати і функції попиту окремих споживачів або сегментів ринку. Для цього поговоримо спочатку про попит на продукцію монополіста і про його граничному доході (MR). Співвідношення виручки монополіста і кривою його загальних витрат можна проілюструвати на графіку2: Графік 2 Оскільки граничні витрати (МС) завжди більше нуля, монополіст, максимізує прибуток (МС = MR), завжди буде виробляти такий обсяг випуску, який буде відповідати позитивному розмірі граничного доходу (MR> 0). Недаремно Поль Самуельсон, зважуючи позитивні та негативні риси і наслідки монополії, робить однозначний висновок: “це економічне та соціальне зло”.[18, 321-324]. При перетині кривих MC и MR він складає Q2 при ціні P2.