Класифікація представників роду Ligophorus, аналіз їх валідності та морфології склеротизованих структур, будови внутрішніх органів і тіла. Особливості філогенетичних взаємин поміж видами та морфометричної мінливості лігофорусів, вивчення моногеней.
Київ - 2009. Рубцова Н.Ю. моногенеї роду Ligophorus (Dactylogyridae).Проаналізовано сучасні погляди на видовий склад роду Ligophorus, що налічував на початок дисертаційного дослідження 23 назви.Загалом більше 54700 екземплярів Ligophorus було досліджено і визначено від 1649 заражених з 2275 досліджених екземплярів кефалей (Табл. Хукар, СМ* 39°09’41’’пн. ш., 0°15’21’’зх. д. “ Гирло р. Ебро, СМ 40°42’46’’ пн. ш., 0°43’00’’зх. д. “ Керченська протока, ЧМ 45°20’ пн. ш., 36°28’ сх. д. “ Озеро Сиваш, АМ 46°07’ пн. ш., 34°45’ сх. д.Дослідження екземплярів Ligophorus за допомогою сучасної оптики призвело до кращого розуміння морфології представників роду. Форма яєчника є корисною синапоморфією, що надійно відрізняє представників роду від інших представників родини Dactylogyridae. Було також виявлено, що в усіх видів Ligophorus кожне oчко має лінзу, яка може бути малопомітною в oчках передньої пари. Крітськи із співавторами (Kritsky & Boeger, 2002; Plaisance & Kritsky, 2004) встановили, що форма базальної частини копулятивного органа та трубки копулятивного органа є визначальними ознаками для родового діагнозу дактилогірид, інформацію про ці ознаки також надано в роботі. Будова базальної частини копулятивного органа добре відрізняє Ligophorus sensu stricto від інших близьких Dactylogyridae, наприклад, від Haliotrema angelopterum Plaisance, Bouamer et Morand, 2004, Euryhaliotrema Kritsky & Boeger, 2002 та Ligophorus sensu lato n. gen.Було перевірено, чи залежать розміри склеротизованих ознак L. vanbenedenii від розмірів хазяїна, його статі та інтенсивності інвазії. В кожного лігофоруса було проміряно 2 ознаки тіла, 19 ознак склеротизованих структур гаптора і 3 ознаки склеротизованих частин копулятивної системи. Із 25 видів роду Ligophorus, визнаних в роботі валідними, 9 зареєстровано на M. cephalus (L. mugilinus, L. chabaudi, L. huitrempe, L. chenzhenensis, L. mediterraneus, L. cephali, L. domnichi, L. pacificus, L. cheleus), по 4 на L. haematochelius (L. kaohsianghsieni, L. pilengas, L. llewellyni, Ligophorus sp. 2) та L. saliens (L. macrocolpos, L. acuminatus, L. minimus, L. heteronchus), 3 на L. ramado (L. imitans, L. confusus, L. parvicirrus), 2 на L. aurata (L. vanbenedenii, L. szidati) і по одному виду на C. labrosus (L. angustus), L. macrolepis (L. hamulosus) та L. tade (Ligophorus sp.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
