Поняття цивільно-правового договору. Визначення та види об’єктів нерухомості. Види договорів, за якими виникає право власності на нерухоме майно. Підстави виникнення права власності, загальна характеристика. Державна реєстрація прав на нерухоме майно.
При низкой оригинальности работы "Момент виникнення права власності на нерухоме майно за договором", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ВСТУП У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Актуальність даної теми важко переоцінити, так як регламентація інституту власності визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Поняття право власності на нерухоме майно, можна визначати, як той фундамент, як те каміннячко без якого нормально і повноцінно не може функціювати жодна суверенна, незалежна, демократична держава. Слід зазначити, що серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власності важливе місце займає Цивільний кодекс України. Мета цієї курсової - дослідити момент набуття права власності на нерухоме майно за договором, навести приклади, та дати чітку регламентацію наведеним вище термінам. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕРУХОМОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА ПРАВА ВЛАСНОСТІ 1.1 Поняття права власності Власність як економічна категорія супроводжує людського суспільства протягом усього його власної історії, крім, мабуть, тих початкових його етапів, коли чоловік - ще не виділився з природи й задовольняв свої потреби з допомогою таких простіших способів присвоєння, як володіння і користування. Право власності є найважливішим речовим правом, з яким повязуються всі інші речові права. Праву власника протистоїть невизначена кількість людей, і на всіх них покладено обовязок не порушувати права власника. Індивідуальна приналежність речі визначалася лише за відношенням рухомих речей до нерухомих, наприклад, землі, субєктивне право на них лишалося невизначеним. У ст. 316 ЦК України вказується, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб . Право власності, як і будь-яке право, має свій зміст, що полягає в єдності трьох правомочностей - володіння, користування і розпорядження. З цього приводу можна навести визначення права власності і субєктивному розумінні, яке дає Є. О. Суханов: «Право власності як субєктивне цивільне право - це закріплена законом можливість особи на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй майном, одночасно беручи на себе тягар і різні його утримання» . ЦК України називає таких субєктів права власності і Україні: український народ, фізичні та юридичні особи, держави Україна, територіальні громади, іноземні держави та інші учасників цивільних відносин (статті 2, 318 ЦК України). Тут законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи. Правову конструкцію права колективної власності поділяють Г. В. Пронська та В. І. Семчик, проте воно не може бути підтримане. Другу групу нерухомого майна за природою складають так звані об’єкти, які міцно пов’язані з землею і їх переміщення спричиняє неспіврозмірну шкоду їх призначенню.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
