Моделювання процесів розвитку виробничого та фінансового потенціалу підприємства - Дипломная работа

Моделювання процесів розвитку виробничого та фінансового потенціалу підприємства 1. Аспекти моделювання фінансового потенціалу виробничих підприємств 1.1 Структурно-функціональне моделювання процесу управління фінансовим потенціалом підприємств В умовах ринкової економіки, що характеризується досить суттєвими змінами факторів зовнішнього середовища функціонування підприємств, загрозами їх фінансовим інтересам з боку інших суб`єктів господарювання, високим рівнем фінансових ризиків, одним з актуальних напрямів стратегічного управління стає забезпечення високого рівня управління фінансовим потенціалом підприємства агропромислового комплексу. Під час створення структурно-функціональної моделі розробки рекомендацій щодо оптимізації управління фінансовим потенціалом підприємств ми будемо застосовувати CASE-засіб програмного продукту BPwin у відповідності до стандарту IDF0. По суті справи, стандарт IDEF0 дозволяє подати алгоритм аналізу у вигляді діаграми, розробка якої розпочинається зі створення контекстної діаграми (рис. 1.1). В центрі цієї діаграми - блок, що відповідає головній задачі та відображає сутність моделі, мету її створення, а також відтворює сукупність запитань, на які має відповідати модель. Рис. 1.1. Контекстна діаграма «Управління фінансовим потенціалом підприємств» Згідно з рис. 1.1, суб`єкт (функціональна модель управління фінансовим потенціалом підприємства) дозволяє за наявності управління (мети) перетворити вхід (інформацію про стан підприємства і зовнішнього середовища, а також статистику розвитку підприємства) у вихід (програму стратегії управління фінансовим потенціалом підприємств) за допомогою механізму або виконавця (системи управління підприємством). А для першого етапу вхідною інформацією є фінансова звітність виробничого підприємства АПК. Оцінка ступеня ефективності розробленої програми стратегії управління фінансовим потенціалом підприємств АПК здійснюється шляхом зіставлення прогнозного ефекту від її реалізації з можливими витратами на економічні заходи, враховуючи інтенсивність їх реалізації і ступінь відповідного ризику. На сьогоднішній час однією з проблем оцінювання рівня фінансового потенціалу підприємства, є відсутність єдиної універсальної методики, яка б дозволила в подальшому визначати оптимальний управлінський вплив для підприємств різних галузей та порівнювати між собою отримані результати. Першим кроком на шляху усунення зазначених перешкод є добір із сукупності наявних моделей, що відрізняються за точністю, математичної моделі, досить адекватної поставленій меті та здатної вирішувати відповідні завдання дослідження та управління, з урахуванням реальних обмежень. Згідно з наведеним на рис. 1.5, процес формування актуалізованої системи індикаторів фінансового потенціалу суб`єкта господарювання базується на визначенні індикаторів макросередовища (блок А1), та мікросередовища (блок А2), формуванні системи індикаторів (блок A3) і перевірки її актуальності (блок А4). Рис. 1.5. Будь-яка система має межу, яка відокремлює її від зовнішнього оточення. Описана технологія побудови структурно-функціональної моделі дозволяє фінансовим аналітикам досліджувати логіку виконання дій щодо управління фінансовим потенціалом підприємств, а також оцінки якості стратегічного управління. 1.2 Організаційно-економічна характеристика діяльності ПСП «Агрофірма Батьківщина» ПСП «Агрофірма Батьківщина» є приватним сільськогосподарським підприємством, що створене в процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина». Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, закону «Про власність», іншого чинного законодавства України. На практиці поділ системи на підсистеми зручно проводити, використовуючи балансову модель, записану у формі моделі простору станів: , (2.3) де - матриця переходів, - матриця зв`язку. Методи оптимального синтезу матриці Z, що є певним економічним регулятором, розроблені тільки для стійких систем, що пов`язано з наявністю переважної більшості стійких моделей в техніці, електротехніці та автоматиці.