Модель організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти - Дипломная работа

ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання 1.1 Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії 1.2 Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання 1.3 Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі Розділ 2. Концепція модернізації управлінської інфраструктури профільної школи 2.1 Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти 2.2 Етапи модернізації профільного навчання в сучасній школі 2.3 Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти Висновки Бібліографія Додатки профільний навчання модернізація апробація Вступ Актуальність дослідження. Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає максимально можливу індивідуалізацію процесу, забезпечення можливості реалізації запитів та обдарувань особистості, тобто учень розглядається як суб’єкт освіти, а не об’єкт постійного, іноді надмірно докучливого педагогічного впливу. Спостерігається тенденція не до формування особистості зі сторони вчителя, за заданою готовою формою, а до вільного розвитку дитини згідно з принципом природовідповідності, її інтересами й здібностями. Отже, роль учителя полягає в створенні оптимальних умов для успішного розвитку індивідуальних здібностей, виявленні нахилів, задатків, допомоги в самовизначенні - спочатку у виборі профілю навчання, а потім і у виборі сфери професійної діяльності. Ідея профільності старшої школи вже не викликає сумніву серед педагогів. Проте відбір змісту навчання, врахування характеру навчальної діяльності учнів, основні завдання допрофільної підготовки у 8-х і попередніх класах, а згодом і в 9-х класах, на наш погляд, дещо відрізняються. До 9-го класу основне завдання допрофільної підготовки є діагностично-прогностичне. Тож учителям і шкільним психологам з метою запобігання стихійній диференціації навчання і для визначення вищезазначених якостей варто застосовувати прості експресивні методики, а саме: диференціально-діагностичне опитування, діагностичну бесіду, експертний аналіз навчальної та позанавчальної діяльності [1, c.123]. Обєктом дослідження є процес організації допрофільного і профільного навчання, як в загальноосвітніх навчальних закладах, так і в школах нового типу. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури. Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціаціації навчання 1.1 Досвїд профільної диференціації навчання в краінах західної Європи, США та російський досвід прфільного навчання У більшості країн Європи (Франції, Голландії, Шотландії, Англії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії й ін.) усі учні до 6-го року навчання в основній загальноосвітній школі формально одержують однакову підготовку. Наприклад, два в англомовних країнах (академічній і неакадемічний), три у Франції (природничо-науковий, філологічний, соціально-економічний) і три в Німеччині (мова-література-мистецтво, соціальні науки, математика-точні науки-технологія). 5. Організація профільної підготовки розрізняється за способом формування індивідуального навчального плану учнів: від досить жорстко фіксованого переліку обовязкових навчальних курсів (Франція, Німеччина) до можливості вибору з безлічі курсів, пропонованих на весь період навчання (Велика Британія, Шотландія, США й ін.). Як правило, старша профільна школа виділяється як самостійний вид освітньої установи: ліцей - у Франції, гімназія - у Німеччині, вища школа - у США. 8. Дипломи (посвідчення) про закінчення старшої (профільної) школи зазвичай дають право прямого зарахування до вищих навчальних закладів за деякими виключеннями, наприклад, у Франції прийом до медичних і військових ВНЗ проходить на основі вступних іспитів. 9. Еволюція уявлень про профільну освіту в Російській педагогічній науці в ХХ - ХХІ століттях представлена в роботі С.С.Кравцова та І.С.Сергеєва. Наприкінці 80-х - початку 90-х років у країні зявились нові види загальноосвітніх установ (ліцеї, гімназії), орієнтовані на поглиблене навчання школярів за освітніми галузями, що вибираються ними, з метою подальшого навчання у ВНЗ. Елективні курси - обовязкові для відвідування курсів на вибір учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені школи. Наприклад, курси Інформаційний бізнес, Основи менеджменту й ін. у соціально-гуманітарному профілі; курси Хімічні технології, Екологія й ін. у природничо-науковому профілі. Тільки 20,3% керівників шкіл та 20,3% педагогів вважають, що у випускників основної школи професійні інтереси сформовані добре; відповідно 78,9% та 74,5% оцінюють професійні інтереси як недостатньо сформовані, а 0,8% та 4,9% вважають, що вони несформовані взагалі [13, c.44]. Слід зазначити, що конкурсний набір у старші класи окремих загальноосвітніх установ не вступає у протиріччя із законодавчо закріпленим правом одержання кожною дитиною загальної (повної) середньої освіти. Тобто згідно з Концепцією профіл