Дослідження теоретичної моделі багатополярної системи міжнародних відносин (БПСМВ). Чинники стабільності та конфліктогенності БПСМВ. Базові підходи до конструювання мультиполярної моделі. Взаємодетермінованість світової політики і знань про неї.
При низкой оригинальности работы "Модель багатополярної системи міжнародних відносин: стабільність і конфліктогенність", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України» Модель багатополярної системи міжнародних відносин: стабільність і конфліктогенність кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник Володимир Розумюк Анотація У статті досліджується теоретична модель багатополярної системи міжнародних відносин. Констатуючи наявність протилежних точок зору провідних науковців-теоретиків з приводу стабільності та конфліктогенності однополярної, біполярної та мультиполярної систем, автор доходить висновку, що ці показники є важливими параметрами реальної історичної системи міжнародних відносин, а не її абстрактної моделі. Стверджується, що дослідники, які наголошували на більшій стабільності багатополярної системи, свої теоретичні аргументи добирали під безпосереднім впливом гострого біполярного протистояння часів «холодної війни» від середини 40-х до середини 60-х років ХХ століття (Берлінська криза, Корейська війна, Карибська криза), протиставляючи «ядерному безумству» стримування ідеалізовану картину європейського «концерту націй» першої половини ХІХ століття. Відповідно, кількість полюсів теоретичної моделі міжнародної системи говорить про її стабільність не більше, ніж форма бокалу про якість налитого вина. Як справедливо зазначає американський філософ М. Вартофський, термін «модель» використовується для визначення надзвичайно широкого класу явищ, проте для науки найважливішим є тлумачення моделі як теоретичної схеми для пояснення певного явища або процесу: «Модель - це когнітивний артефакт… конструкція, в якій ми позиціонуємо символи нашого досвіду або мислення таким чином, що в результаті отримуємо систематизовану репрезентацію цього досвіду або мислення як засіб їх розуміння або пояснення іншим» [17, c. У цьому сенсі модель постає аналогом «ідеального типу» М. Вебера - спрощеного й ідеалізованого уявлення певних соціальних дій, інститутів, історико-культурних феноменів та економічних відносин [15], що конструюється задля систематизації та кращого розуміння досліджуваного матеріалу. Провісником і, водночас, відданим пропагандистом однополярного світу став відомий американський дослідник Ч. Краутхамер [9], який ще в 1990 році заявив про «однополярний момент» міжнародної політики. З численних моделей багатополюсної системи міжнародних відносин найбільш детально розробленою видається теоретична схема відомого американського політолога Мортона Каплана.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
