Дослідження метафоричного функціонування способових та часових форм дієслова, здійснене на матеріалі української мови у комунікативно-прагматичному аспекті. Аналіз функціонування транспозиційних форм часу і способу дієслова. Сутність транспозиції.
Модальна і темпоральна транспозиція дієслівних форм. Модальная и темпоральная транспозиция глагольных форм.Граматичним ядром темпоральності в українській мові, як і в інших словянських, є морфологічна категорія часу, що організовується дієслівними формами, перш за все особовими; граматичним ядром функціонально-семантичної категорії модальності виступає дієслівний спосіб. Городенська, В.М. Русанівський) розглядають спосіб як граматичну категорію дієслова, що виражає ставлення мовця до можливості, бажаності, необхідності й інших умов здійснення дії чи реалізації стану. Семантична суть категорії способу полягає при цьому в протиставленні реальних дій (дійсний спосіб) ірреальним модальним діям (недійсні способи). Відношення до дійсності, що встановлюється з погляду мовця, спосіб дієслова (взагалі модальність) передає безпосередньо, а дієслівний час - опосередковано, через співвіднесеність з вихідним пунктом орієнтації - моментом мовлення. Загнітко, О.С. Він позначає дію або стан, які відповідно реально відбувалися (відбулися)/не відбувалися (не відбулися) в минулому (до моменту мовлення), відбуваються зараз, мають реальну можливість відбуватися (відбутися)/не відбуватися (не відбутися) у майбутньому (після моменту мовлення). Дімаров); 2) минулий перфектний: Сьогодні знов поникли пяно мої вербени на вікні (В. Теперішній час виступає центром категорії часу, оскільки у позамовному світі й у структурі думки актуальне (дане) є водночас і теперішнім, і минулим, і майбутнім. (Г. Перший підрозділ присвячений встановленню змісту поняття транспозиція, визначенню характерних ознак транспозиції як переносного вживання граматичної форми, зясуванню етапів транспозиційного процесу. Передумовами транспозиції граматичної форми виступають такі чинники: 1) семна структурованість граматичного значення; 2) наявність спільних сем (елементів структури граматичного значення) як основи метафоричного переносу; 3) існування на рівні системи мови синонімічної форми, що вживається в прямому значенні на місці транспонованої форми.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
