Планування своєчасних рішень та розвитку стратегічного управління. Етапи розвитку управлінських систем. Процедура довгострокового планування на підприємстві. Оцінка та діагностика мезосередовища підприємства. Методологія аналізу ризику, його фактори.
Приватний навчальний заклад Інститут ділового адміністрування Кафедра менеджменту та маркетингу Контрольна робота з дисципліни «Стратегічний менеджмент» Варіант №13 Виконала: студентка гр. ЗМО-04 (5 курс) Перевірив: ст. викладач Січкаренко В.П. Оцінка______________________ Підпис викладача_____________ Кривий Ріг 2009 Зміст 1. Управління по слабким сигналам 2. Оцінка мезосередовища підприємства 3. Він настільки складний, що організації не можуть подолати несподіванки, пов’язані з урядовими рішеннями, іноземними конкурентами, технічним прогресом з його раптовими проривами тощо. Щоб упоратися з такими швидкоплинними завданнями, організації взяли на озброєння принцип своєчасних рішень, або так зване управління шляхом ранжування стратегічних завдань, показане на рис. 8. Проблеми, що виявляють у ході спостереження за зовнішніми обставинами, по-різному забезпечені інформацією. Наприклад, зараз очевидно, що протягом наступних десяти років власність на землю в Україні буде ядром серйозних політичних конфліктів, але не можна з упевненістю пророчити, де й коли вони виникнуть і якої конкретної форми наберуть. Крім того, загальноорганізаційне управління й інші підрозділи організації мають виробити у себе позитивне ставлення до змін, бути готовими до прийняття ризикованих рішень і вміти підходити до вирішення проблем, спираючись не на минулий, а на новий досвід, що накопичується. У сучасних умовах інтернаціоналізації підприємницької діяльності, нестачі ресурсів і прискореного технічного відновлення конкуренція не слабшає, а посилюється. Ламана із зубцями лінія, так звані „зубці пилки”, описує типову процедуру постановки цілей, яка застосовується під час довгострокового планування. Рис.3 Тлумачення майбутнього під час довгострокового планування Керівництво організації звичайно виходить із того, що в майбутньому підсумки діяльності покращаться порівняно з минулим, і воно, природно, домовляється з підлеглими про більш високі показники. Розроблена М. Портером модель ґрунтується на здатності організації реалізувати свою конкурентну перевагу на ринку і залежить від багатьох чинників.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
